Зміна клімату та сільське господарство

Викиди парникових газів по секторах, у 2010 році «AFOLU» означає «сільського господарства, лісового господарства, та інших видів землекористування».

Зміна клімату та сільське господарство — це два взаємопов′язані процеси глобального масштабу. Глобальне потепління впливає на ряд показників у сільському господарстві, зміна середніх температур, зміна кількості опадів; зміна концентрації діоксиду вуглецю в атмосфері та озону; поява нових шкідників та хвороб; зміна якості продуктів харчування[1].

Зміна клімату вже впливає на сільське господарство, та цей вплив розподілений вкрай не рівномірно[2]. Майбутні зміни клімату негативно вплинуть на сільське господарство у тропічних широтах, в той час як зміни в північних широтах можуть мати як позитивний так і негативний характер[2][3].

Сільське господарство також має вплив на зміну клімату, це викиди парникових газів, а також розорювання земель не сільськогосподарського призначення, наприклад вирубування лісів, та використання землі під сільськогосоподарські угіддя[4]. У 2010 році викиди парникових газів від ведення сільського господарства, лісового господарства та інших видів землекористування склали майже 25% від загальної кількості[5]. Саме сільське господарство є основним джерелом збільшення концентрації метану та оксиду азоту в атмосфері планети[6].

Існує ряд стратегій, які можуть знизити ризик негативних наслідків зміни клімату на сільське господарство,[7][8] а також зниження викидів парникових газів від сільського господарства[9][10][11].

Вплив зміни клімату на сільське господарствоРедагувати

Незважаючи на технологічний прогрес, наприклад, селекціонування нових сортів, ГМО, створення іригаційних систем, погода як і раніше є ключовим чинником у сільському господарстві, та ґрунтотворенні. Вплив клімату на сільське господарство пов'язано зі зміною місцевих кліматичних умовах, а не глобального клімату. Середня температура поверхні Землі зросла на 0,8 °C, тому агрономи вважають, що будь-яка оцінка повинна бути індивідуальною для кожного регіону.

Журнал Science опублікував дослідження про те, що у 2030 році Африка може втратити більше 30% урожаю кукурудзи, а втрати рису та проса у Південній Азії досягнуть 10%[12][13].

Зміна клімату вже впливає на сільськогосподарське виробництво в Африці, а прогнози на майбутнє передбачають ще більш несприятливі наслідки. Почастішали випадки посух: в період з 1982 по 2006 рік посухи траплялися в середньому раз в 12,5 року, а в період з 2007 по 2016 рік - раз в 2,5 роки. Більш того, посухи стають все більш суворими і тривалими, знижуючи продуктивний потенціал землі. Фермери стикаються і з іншими кліматичними загрозами, включаючи більш низький рівень і нерівномірність опадів, скорочення тривалості сезонів дощів і більш широке поширення шкідників і хвороб. За деякими оцінками, вже в найближче десятиліття Африка може зіткнутися зі скороченням врожайності і обсягів виробництва сільськогосподарських культур майже на 10%, а також з аналогічним зростанням цін на продовольство. За наявними прогнозами, до 2080 року негативний вплив цих та інших показників буде ще більш значним. У тих місцях, де сьогодні практикуються кліматозберігаючі методи ведення сільського господарства, фермери спостерігають підвищення рівня продовольчої безпеки і стійкості до зовнішніх впливів. В Руанді, наприклад, проект по землекористуванню, збору дощової води і іригації на схилах пагорбів допоміг стримати ерозію, підвищити врожайність існуючих земель і забезпечити більш надійний захист від посухи. В рамках цієї програми врожайність кукурудзи в період з 2009 по 2018 рік збільшилася в 2,6 рази, а врожайність бобів, пшениці та картоплі зросла в ще більшому ступені.[14]

У кінцевому результаті, зміна клімату може впливати на сільське господарство в декількох напрямках:

  • Продуктивність сільськогосподарських культур з погляду якості та кількості.
  • Зміна методів ведення сільського господарства, через зміни у використанні води (зрошення) і сільськогосподарського виробництва, такого як внесення гербіцидів, інсектицидів і добрив.
  • Вплив на навколишнє середовище, зокрема, ерозія ґрунту, вилуговування азоту через дренаж, скорочення різноманітності сільськогосподарських культур.
  • Сільські райони, через втрати і збільшення посівних площ.
  • Адаптація, організми можуть стати більш-менш конкурентоспроможними, а також створення нових більш стійкіших сортів до різних катаклізмів.

В окремих регіонах України можуть зазнати відчутних змін традиційний асортимент вирощуваних сільськогосподарськиїх культур та усталені технології сільгоспвиробництва [15].

Вплив сільського господарства на кліматРедагувати

Аграрний сектор виробляє велику кількість парникових газів, а також використовує великі площі земель, які і спричиняють зміну клімату.

ЗемлекористуванняРедагувати

  • СО2 — викиди пов'язані збезлісенням
  • Метан — викиди при вирощування рису
  • Метан — викиди кишкової ферментації великої рогатої худоби
  • Закис азоту — викиди при застосуванні добрив

Всі ці процеси в сукупності складають 54% викидів метану, приблизно 80% викидів закису азоту, і майже всі викиди двоокису вуглецю, пов'язані із землекористуванням.

ТваринництвоРедагувати

  • 9% світових викидів СО2
  • 35-40% глобальних викидів метану (в основному за рахунок гною і кишкової ферментації)
  • 64% глобальних викидів закису азоту (в основному через використання добрив)

У всьому світі, виробництво продукції тваринництва займає 70% від усіх земель, що використовуються для сільського господарства, або 30% поверхні суші Землі.

В УкраїніРедагувати

 
Карта показує де можуть трапитись природні катастрофи викликані(або підсилені) глобальним потепління. Рожевим — урагани, жовтим — утворення пустель або посухи ,блакитним — повені у дельтах річок

Уже зараз можна помітити, що зими стають дедалі м'якішими та запізнілими, а літо часто буває вологе. Міжсезоння стають більшими: весна наступає дуже повільно і тягнеться до середини червня, а осінь може тривати до грудня — січня. Рання весна призводить до напруження у підготовці агротехніки та проведенні польових робіт, що потребує уточнення оптимальних строків сівби ранніх ярових культур. Зниження температури повітря у літні місяці обумовлює збільшення періоду дозрівання теплолюбивих культур. Внаслідок цього строки достигання врожаю та його збирання щороку запізнюються[16]. За останні 20 років середньорічна температура зросла на 0,8⁰С, а середня температура січня та лютого — на 1-2⁰С, таке потепління продовжуватиметься, літо стане сухішим, а зими вологішими. Для рослин це означатиме ранню весну та нестачу вологи влітку[17].

Збільшення температур призвело до зміщення посівних залежно від регіонів і клімату, так цукровий буряк та соя мігрували на 150 км з півдня на північ, та спостерігається недостача води для зрошення у південних районах[18].За наявності достатньої кількості опадів, сільське господарство регіону може отримати невеликий приріст врожаю пшениці.

Також зі зміною клімату зросте ерозія ґрунту, почастішають зсуви, може збільшитися кількість збитково зволожених земель[19].Через теплу погоду збільшилась кількість мишей та інших шкідників. Якщо раніше на 1 га нараховувалось не більше 5-6 мишиних колоній, то нині в деяких регіонах їх нараховують близько 90. Вони можуть викликати багато проблем на весні, коли розпочнеться вегетація, а за нею й стрімкий ріст озимини. Адже миші, проривши численні нори, можуть спровокувати штучну посуху: через ті нори волога не буде доходити до кореневої системи рослин[20].

ПриміткиРедагувати

  1. Hoffmann, U., Section B: Agriculture — a key driver and a major victim of global warming, in: Lead Article, in: Chapter 1, in (Hoffmann, 2013, с. 3, 5)
  2. а б Porter, J.R., et al., Executive summary, in: Chapter 7: Food security and food production systems (archived 5 November 2014), in (IPCC AR5 WG2 A, 2014, с. 488–489)
  3. Paragraph 4, in: SUMMARY AND RECOMMENDATIONS, in: (HLPE, 2012, с. 12)
  4. Section 4.2: Agriculture's current contribution to greenhouse gas emissions, in: (HLPE, 2012, с. 67–69)
  5. Blanco, G., et al., Section 5.3.5.4: Agriculture, Forestry, Other Land Use, in: Chapter 5: Drivers, Trends and Mitigation (archived 30 December 2014), in: (IPCC AR5 WG3, 2014, с. 383). Emissions aggregated using 100-year global warming potentials from the IPCC Second Assessment Report.
  6. «UN report on climate change», consultado 25 de junio 2007
  7. Porter, J.R., et al., Section 7.5: Adaptation and Managing Risks in Agriculture and Other Food System Activities, in Chapter 7: Food security and food production systems (archived 5 November 2014), in (IPCC AR5 WG2 A, 2014, с. 513–520)
  8. Oppenheimer, M., et al., Section 19.7. Assessment of Response Strategies to Manage Risks, in: Chapter 19: Emergent risks and key vulnerabilities (archived 5 November 2014), in (IPCC AR5 WG2 A, 2014, с. 1080)
  9. SUMMARY AND RECOMMENDATIONS, in: (HLPE, 2012, с. 12–23)
  10. Current climate change policies are described in (Annex I NC, 2014) and (Non-Annex I NC, 2014)
  11. Smith, P., et al., Executive summary, in: Chapter 5: Drivers, Trends and Mitigation (archived 30 December 2014), in: (IPCC AR5 WG3, 2014, с. 816–817)
  12. Climate 'could devastate crops'. BBC News. 31 січня 2008. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015. 
  13. Lobell DB, Burke MB, Tebaldi C, Mastrandrea MD, Falcon WP, Naylor RL (2008). Prioritizing climate change adaptation needs for food security in 2030. Science 319 (5863): 607–10. PMID 18239122. doi:10.1126/science.1152339. 
  14. Первоочередные задачи стратегии по обеспечению продовольственной и пищевой безопасности в Африке к 2030 году. blogs.worldbank.org (рос.). Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020. 
  15. Воровка В. П., Чебанова Ю. В. Глобальне потепління: наслідки для Мелітопольщини // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018, № 11, с. 3-7
  16. ГЛОБАЛЬНА ЗМІНА КЛІМАТУ — СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015. 
  17. Наслідки зміни клімату для України. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015. 
  18. Міністр звинуватив глобальне потепління у шкоді для сільського господарства України. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015. 
  19. Аномальна спека в Україні — наслідок глобального потепління. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015. 
  20. Глобальне потепління і наслідки для України. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015.