Відкрити головне меню
Викиди парникових газів по секторах, у 2010 році «AFOLU» означає «сільського господарства, лісового господарства, та інших видів землекористування».

Зміна клімату та сільське господарство — це два взаємопов′язані процеси глобального масштабу. Глобальне потепління впливає на ряд показників у сільському господарстві, зміна середніх температур, зміна кількості опадів; зміна концентрації діоксиду вуглецю в атмосфері та озону; поява нових шкідників та хвороб; зміна якості продуктів харчування[1].

Зміна клімату вже впливає на сільське господарство, та цей вплив розподілений вкрай не рівномірно[2]. Майбутні зміни клімату негативно вплинуть на сільське господарство у тропічних широтах, в той час як зміни в північних широтах можуть мати як позитивний так і негативний характер[2][3].

Сільське господарство також має вплив на зміну клімату, це викиди парникових газів, а також розорювання земель не сільськогосподарського призначення, наприклад вирубування лісів, та використання землі під сільськогосоподарські угіддя[4]. У 2010 році викиди парникових газів від ведення сільського господарства, лісового господарства та інших видів землекористування склали майже 25% від загальної кількості[5]. Саме сільське господарство є основним джерелом збільшення концентрації метану та оксиду азоту в атмосфері планети[6].

Існує ряд стратегій, які можуть знизити ризик негативних наслідків зміни клімату на сільське господарство,[7][8] а також зниження викидів парникових газів від сільського господарства[9][10][11].

Вплив зміни клімату на сільське господарствоРедагувати

Незважаючи на технологічний прогрес, наприклад, селекціонування нових сортів, ГМО, створення іригаційних систем, погода як і раніше є ключовим чинником у сільському господарстві, та ґрунтотворенні. Вплив клімату на сільське господарство пов'язано зі зміною місцевих кліматичних умовах, а не глобального клімату. Середня температура поверхні Землі зросла на 0,8 °C, тому агрономи вважають, що будь-яка оцінка повинна бути індивідуальною для кожного регіону.

Журнал Science опублікував дослідження про те, що у 2030 році Африка може втратити більше 30% урожаю кукурудзи, а втрати рису та проса у Південній Азії досягнуть 10%[12][13].

У кінцевому результаті, зміна клімату може впливати на сільське господарство в декількох напрямках:

  • Продуктивність сільськогосподарських культур з погляду якості та кількості.
  • Зміна методів ведення сільського господарства, через зміни у використанні води (зрошення) і сільськогосподарського виробництва, такого як внесення гербіцидів, інсектицидів і добрив.
  • Вплив на навколишнє середовище, зокрема, ерозія ґрунту, вилуговування азоту через дренаж, скорочення різноманітності сільськогосподарських культур.
  • Сільські райони, через втрати і збільшення посівних площ.
  • Адаптація, організми можуть стати більш-менш конкурентоспроможними, а також створення нових більш стійкіших сортів до різних катаклізмів.

В окремих регіонах України можуть зазнати відчутних змін традиційний асортимент вирощуваних сільськогосподарськиїх культур та усталені технології сільгоспвиробництва [14].

Вплив сільського господарства на кліматРедагувати

Аграрний сектор виробляє велику кількість парникових газів, а також використовує великі площі земель, які і спричиняють зміну клімату.

ЗемлекористуванняРедагувати

  • СО2 — викиди пов'язані збезлісенням
  • Метан — викиди при вирощування рису
  • Метан — викиди кишкової ферментації великої рогатої худоби
  • Закис азоту — викиди при застосуванні добрив

Всі ці процеси в сукупності складають 54% викидів метану, приблизно 80% викидів закису азоту, і майже всі викиди двоокису вуглецю, пов'язані із землекористуванням.

ТваринництвоРедагувати

  • 9% світових викидів СО2
  • 35-40% глобальних викидів метану (в основному за рахунок гною і кишкової ферментації)
  • 64% глобальних викидів закису азоту (в основному через використання добрив)

У всьому світі, виробництво продукції тваринництва займає 70% від усіх земель, що використовуються для сільського господарства, або 30% поверхні суші Землі.

В УкраїніРедагувати

 
Карта показує де можуть трапитись природні катастрофи викликані(або підсилені) глобальним потепління. Рожевим — урагани, жовтим — утворення пустель або посухи ,блакитним — повені у дельтах річок

Уже зараз можна помітити, що зими стають дедалі м'якішими та запізнілими, а літо часто буває вологе. Міжсезоння стають більшими: весна наступає дуже повільно і тягнеться до середини червня, а осінь може тривати до грудня — січня. Рання весна призводить до напруження у підготовці агротехніки та проведенні польових робіт, що потребує уточнення оптимальних строків сівби ранніх ярових культур. Зниження температури повітря у літні місяці обумовлює збільшення періоду дозрівання теплолюбивих культур. Внаслідок цього строки достигання врожаю та його збирання щороку запізнюються[15]. За останні 20 років середньорічна температура зросла на 0,8⁰С, а середня температура січня та лютого — на 1-2⁰С, таке потепління продовжуватиметься, літо стане сухішим, а зими вологішими. Для рослин це означатиме ранню весну та нестачу вологи влітку[16].

Збільшення температур призвело до зміщення посівних залежно від регіонів і клімату, так цукровий буряк та соя мігрували на 150 км з півдня на північ, та спостерігається недостача води для зрошення у південних районах[17].За наявності достатньої кількості опадів, сільське господарство регіону може отримати невеликий приріст врожаю пшениці.

Також зі зміною клімату зросте ерозія ґрунту, почастішають зсуви, може збільшитися кількість збитково зволожених земель[18].Через теплу погоду збільшилась кількість мишей та інших шкідників. Якщо раніше на 1 га нараховувалось не більше 5-6 мишиних колоній, то нині в деяких регіонах їх нараховують близько 90. Вони можуть викликати багато проблем на весні, коли розпочнеться вегетація, а за нею й стрімкий ріст озимини. Адже миші, проривши численні нори, можуть спровокувати штучну посуху: через ті нори волога не буде доходити до кореневої системи рослин[19].

ПриміткиРедагувати

  1. Hoffmann, U., Section B: Agriculture — a key driver and a major victim of global warming, in: Lead Article, in: Chapter 1, in Hoffmann, 2013, с. 3, 5
  2. а б Porter, J.R., et al., Executive summary, in: Chapter 7: Food security and food production systems (archived 5 November 2014), in IPCC AR5 WG2 A, 2014, с. 488–489
  3. Paragraph 4, in: SUMMARY AND RECOMMENDATIONS, in: HLPE, 2012, с. 12
  4. Section 4.2: Agriculture's current contribution to greenhouse gas emissions, in: HLPE, 2012, с. 67–69
  5. Blanco, G., et al., Section 5.3.5.4: Agriculture, Forestry, Other Land Use, in: Chapter 5: Drivers, Trends and Mitigation (archived 30 December 2014), in: IPCC AR5 WG3, 2014, с. 383. Emissions aggregated using 100-year global warming potentials from the IPCC Second Assessment Report.
  6. «UN report on climate change», consultado 25 de junio 2007
  7. Porter, J.R., et al., Section 7.5: Adaptation and Managing Risks in Agriculture and Other Food System Activities, in Chapter 7: Food security and food production systems (archived 5 November 2014), in IPCC AR5 WG2 A, 2014, с. 513–520
  8. Oppenheimer, M., et al., Section 19.7. Assessment of Response Strategies to Manage Risks, in: Chapter 19: Emergent risks and key vulnerabilities (archived 5 November 2014), in IPCC AR5 WG2 A, 2014, с. 1080
  9. SUMMARY AND RECOMMENDATIONS, in: HLPE, 2012, с. 12–23
  10. Current climate change policies are described in Annex I NC, 2014 and Non-Annex I NC, 2014
  11. Smith, P., et al., Executive summary, in: Chapter 5: Drivers, Trends and Mitigation (archived 30 December 2014), in: IPCC AR5 WG3, 2014, с. 816–817
  12. Climate 'could devastate crops'. BBC News. 31 January 2008. 
  13. Lobell DB, Burke MB, Tebaldi C, Mastrandrea MD, Falcon WP, Naylor RL (2008). Prioritizing climate change adaptation needs for food security in 2030. Science 319 (5863): 607–10. PMID 18239122. doi:10.1126/science.1152339. 
  14. Воровка В. П., Чебанова Ю. В. Глобальне потепління: наслідки для Мелітопольщини // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018, № 11, с. 3-7
  15. ГЛОБАЛЬНА ЗМІНА КЛІМАТУ — СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ
  16. Наслідки зміни клімату для України
  17. Міністр звинуватив глобальне потепління у шкоді для сільського господарства України
  18. Аномальна спека в Україні — наслідок глобального потепління
  19. Глобальне потепління і наслідки для України