Уловлення та зберігання вуглецю

Уловлення та зберігання вуглецю (англ. carbon capture and storage, CCS) — процес, що включає відокремлення діоксиду вуглецю (СО2) від промислових та енергетичних джерел, транспортування до місця зберігання та довгострокову ізоляцію його від атмосфери[2]. Зазвичай CO2 уловлюють біля великого джерела викидів газу, наприклад цементного заводу або електростанції на біомасі, після чого його ховають у відповідних геологічних формаціях. Хоча ця технологія застосовується для різних цілей вже кілька десятиліть, зокрема за третинного нафтовидобутку, довгострокове поховання CO2 під землею є відносно новою технологією.

Уловлення та зберігання вуглецю
Зображення
Коротка назва CCS[1]
Описано за адресою theclimateconnection.org/carbon-capture-and-storage-cost/(англ.)
web.archive.org/web/20141230184645/http://www.ccsassociation.org/what-is-ccs
CMNS: Уловлення та зберігання вуглецю у Вікісховищі

Наприклад, у випалювальних печах для уловлювання діоксиду вуглецю можуть застосовуватися різні технології: абсорбція, адсорбція, хімічне циклічне горіння[en], розділення газу на мембрані[en] та отримання газових гідратів[3][4]. Станом на 2019 рік у світі діють 17 проєктів із технологією уловлювання та зберігання вуглецю, які щорічно вловлюють 31,5 Мт CO2, з яких 3,7 Мт зберігається у підземних сховищах геологічних формацій.

Головною метою вловлювання та зберігання вуглецю є боротьба з глобальним потеплінням, а також забрудненням довкілля. У вересні 2016 року концентрація СО2 в атмосфері незворотно перевищила значення 400 ppm[5] і продовжує збільшуватися. Востаннє така концентрація CO2 була 600 тис. років тому, ймовірно внаслідок сильної вулканічної діяльності[джерело?].

Проєкти зберігання ред.

У США на 2009 рік розроблялося три проєкти уловлювання та поховання вуглекислого газу. У двох проєктах пропонувалося закачування газу в нафтові свердловини (газовий третинний метод нафтовидобутку), ще в одному — закачування газу в підземні сховища, підготовлені в соляних куполах[6].

Синергічні технології ред.

 
Гранули біовугілля

Критика ред.

На думку німецьких експертів 2009 року, щодо технології уловлювання та зберігання вуглецю є багато технічних, екологічних та фінансових питань, на які ще не отримано чітких відповідей. По-перше, обсяг підземних сховищ, наявних у конкретному районі, може бути обмеженим. По-друге, для переобладнання за цією технологією наявних електростанцій потрібні серйозні капіталовкладення, що призведе до зростання тарифів на електроенергію і зниження ККД електростанції, оскільки частина виробленої електроенергії споживатиметься обладнанням, яке забезпечує роботу установки з уловлювання вуглекислого газу[13].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. https://www.eib.org/en/infocentre/glossary/index.htm
  2. Специальный доклад МГЭИК. Улавливание и хранение двуокиси углерода. 2005. Архів оригіналу за 13 травня 2012. Процитовано 10 червня 2012. 
  3. Bui, Mai; Adjiman, Claire S.; Bardow, André; Anthony, Edward J.; Boston, Andy; Brown, Solomon; Fennell, Paul S.; Fuss, Sabine; Galindo, Amparo (2018). Carbon capture and storage (CCS): the way forward. Energy & Environmental Science. 11 (5): 1062–1176. doi:10.1039/C7EE02342A. 
  4. D'Alessandro, Deanna M.; Smit, Berend; Long, Jeffrey R. (16 серпня 2010). Carbon Dioxide Capture: Prospects for New Materials. Angewandte Chemie International Edition. 49 (35): 6058–6082. doi:10.1002/anie.201000431. PMID 20652916. 
  5. Kahn, Brian (28 вересня 2016). The world passes 400ppm carbon dioxide threshold. Permanently. The Guardian (англ.). 0261-3077. Процитовано 29 вересня 2016. 
  6. .Carbon Capture and Storage from Industrial Sources // Energy.gov
  7. Slash and Char. Архів оригіналу за 17 July 2014. Процитовано 19 вересня 2014. 
  8. Gabrielli, Paolo; Gazzani, Matteo; Mazzotti, Marco (15 квітня 2020). The Role of Carbon Capture and Utilization, Carbon Capture and Storage, and Biomass to Enable a Net-Zero-CO 2 Emissions Chemical Industry. Industrial & Engineering Chemistry Research (англ.). Т. 59, № 15. с. 7033–7045. doi:10.1021/acs.iecr.9b06579. ISSN 0888-5885. Процитовано 5 серпня 2023. 
  9. Ghiat, Ikhlas; Al-Ansari, Tareq (1 березня 2021). A review of carbon capture and utilisation as a CO2 abatement opportunity within the EWF nexus. Journal of CO2 Utilization (англ.). Т. 45. с. 101432. doi:10.1016/j.jcou.2020.101432. ISSN 2212-9820. Процитовано 5 серпня 2023. 
  10. Jafri, Yawer; Ahlström, Johan M.; Furusjö, Erik; Harvey, Simon; Pettersson, Karin; Svensson, Elin; Wetterlund, Elisabeth (2022). Double Yields and Negative Emissions? Resource, Climate and Cost Efficiencies in Biofuels With Carbon Capture, Storage and Utilization. Frontiers in Energy Research. Т. 10. doi:10.3389/fenrg.2022.797529. ISSN 2296-598X. Процитовано 5 серпня 2023. {{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  11. Koytsoumpa, E. I.; Magiri – Skouloudi, D.; Karellas, S.; Kakaras, E. (1 грудня 2021). Bioenergy with carbon capture and utilization: A review on the potential deployment towards a European circular bioeconomy. Renewable and Sustainable Energy Reviews (англ.). Т. 152. с. 111641. doi:10.1016/j.rser.2021.111641. ISSN 1364-0321. Процитовано 5 серпня 2023. 
  12. Bioenergy with Carbon Capture and Storage - Energy System. IEA (en-GB). Процитовано 5 серпня 2023. 
  13. Немецкие эксперты сомневаются в эффективности технологии CCS | Научные открытия и технические новинки из Германии | DW | 15.05.2009

Посилання ред.