Зморович Юрій Валентинович
Ю́рій Валенти́нович Зморо́вич (нар. 14 квітня 1946, Київ — 8 лютого 2021, Київ) — український художник, медіа-художник, скульптор, перформер, поет, музикант-мультиінструменталіст, режисер. Виступає під творчими псевдонімами Zmorro (Зморро) і Мінімаліссімус.
| Зморович Юрій Валентинович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
14 квітня 1946[1] Київ, Українська РСР, СРСР |
| Помер | 8 лютого 2021 (74 роки) |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | поет, художник, музикант, режисер |
| Alma mater | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури |
| Знання мов | російська |
| Батько | Зморович Валентин Юрійовичd |
| IMDb | ID 9638611 |
ЖиттєписРедагувати
Син українського математика,доктора фізико-математичних наук Валентина Анатолійовича Зморовича (1909—1994). Сестра, Олена Валентинівна Забара (нар. 1935), одружена з видатним вченим у галузі комп'ютерних технологій С. С. Забарою, також стала художником.
Закінчив Київський державний художній інститут (архітектурний та мистецтвознавчий факультети; диплом за фахом — історія і теорія мистецтва) і Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії (відділення режисури кіно і театру).
Працював лаборантом і техніком в Інституті фізики АН УРСР (1962—1964), завсектором народної архітектури (1969—1972) в Музеї народної архітектури та побуту України, редактором, сценаристом і режисером на студіях Київнаукфільм (1972—1989), Центрнаучфільм (Москва) (1988—1990), творче об'єднання «Екран» (Центральне телебачення, Москва) (1992), РЕН-ТВ-Москва (1994).
ТворчістьРедагувати
ЛітератураРедагувати
Пише вірші з 1960-х років. Публікувався у журналах «Черновик» (Нью-Йорк), «REFLECT …» (Чикаго), «Колегіум» і «Самватас» (Київ), в Антології російського верлібру, альманасі «Графіті» (Київ), антології «Російська поезія. Київ. 20 століття» (2003) тощо. У 2006 році випустив книгу вибраних поезій «Мінімаліссімус» (Київ).
Візуальне мистецтвоРедагувати
Автор нефігуративних композицій, виконаних у змішаній техніці. Створює скульптурні композиції зі старого заліза та інших некондиційних матеріалів; ці роботи виставлялися у Києві, Нью-Йорку, Гельсінкі, Стамбулі, в декількох московських галереях («Агасфер», «Арбатр», Звірівському центрі сучасного мистецтва, а також у Посольстві США).
Енциклопедія сучасної України відзначає, що одним з перших, хто започаткував напрямок медіа-мистецтва у країні, був Юрій Зморович, який «створив анімацію «Поліморфія», монохромну трансформацію ліній і форм (1975).» [2]
ТеатрРедагувати
З середини 1980-х років виступав у київських художніх майстернях і галереях як акціоніст, називаючи свої виступи «глосолаліями» — синтезом містеріального вакхічного дійства (танець, атональна та поліфонічна гра на музичних інструментах та інших предметах), у яких брав участь метареаліст Рафаель Левчин. У 1991—1996 рр. керував авторським театром-студією «ААА».
У 2000-і роки співпрацює як режисер і виконавець з Київським театром поезії «Під зоряним небом» під керівництвом Раїси Недашківської. У 2008 році літературно-музичний спектакль театру «Ангел мій, ти бачиш мене?», у якому Зморович брав участь як автор літературної композиції, режисер і один з виконавців, отримав Срібний диплом фестивалю «Золотий Витязь» у Москві.
Режисер і виконавець моновистав «М. В. Гоголь. Заповіт» (2010) і «Мінімаліссімус» (2011).
МузикаРедагувати
Як композитор і виконавець, Юрій Зморович тяжіє до спонтанної імпровізації, фрі-джазу, етніки. Грає на саксофонах (сопрано, альт, тенор, баритон, C-Melody), бас-кларнеті, флейтах (включаючи альтову і флейту пікколо), етнічних дерев'яних духових інструментах, клавішних — фортепіано і синтезаторах, перкусії, а також інструментах власного винаходу і виготовлення. Виступає як читець і вокаліст. Брав участь у різних проектах з об'єднанням «Арфі» (Франція, 1991), Ладонною Сміт (США), Жаком Сіроном (Швейцарія), Борисом Райскіним (США), Сергієм Лєтовим, Аркадієм «Фріменом» Кириченко (Москва), Владиславом Макаровим (Смоленськ), Олександром Александровим (Німеччина), Олександром Нестєровим, Юрієм Яремчуком, Марком Токарем, Романом Росем, Сергієм Охрімчуком, Сергієм Горюновичем, Михайлом Самохваловим, Віктором Мележиком (Україна) та іншими відомими музикантами. Автор понад 30 авторських музичних дисків.
Зморович написав музику до фільму «Собачка» (Центрнаучфільм, 1988), а також до власних документальних фільмів Портрет без обличчя. Олександра Екстер (Національна синематека України, 1993; спільно з Олександром Нестеровим, Жаком Сіроном, Тарасом Волощуком), «І світ мене не впіймав....» Про Григорія Сковороду (Національна кіностудія ім. О. Довженка, 2004).
В рамках 4-го Боспорського форуму сучасної культури (Керч, Сімферополь, 2011) відбувся майстер-клас Юрія Зморовича «СТРАДІВАРІ XXI СТОЛІТТЯ»: виготовлення музичних інструментів з побутових предметів і відходів сучасної цивілізації.
Спеціальні проектиРедагувати
Головний герой монофестивалю «Зморро-фест» (червень 2008, Москва, Звірівський центр сучасного мистецтва).
У 2011 році Юрій Зморович — центральна фігура, разом з Олександром «Фаготом» Александровим, 4-го Боспорського форуму сучасної культури (Керч, Сімферополь), який представляв авторів з Росії, України, Канади і Мадагаскару.
На запрошення організаторів Боспорського форуму, з 2012 року реалізується сольна мультижанрова програма «Школа Зморовича» — багатоденний міні-фестиваль, де автор не тільки виступає сам в різних амплуа, але і представляє публіці відомих діячів сучасної культури.
ПриміткиРедагувати
- ↑ https://www.biografija.ru/biography/zmorovich-jurij-valentinovich.htm
- ↑ Г. А. Вишеславський, О. Є. Голуб. Медіа-арт. [[https://web.archive.org/web/20210421224102/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=65395 Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.] Медіа-арт. Енциклопедія сучасної України ]]
ПосиланняРедагувати
- Сторінка Юрія Зморовича на сайті Сергія Лєтова. [Архівовано 19 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю Юрія Зморовича для Дослідницької платформи PinchukArtCentre. [Архівовано 19 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Минималиссимус Зморович. Алхимик украинского авангарда. [Архівовано 1 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Фільм Юрія Зморовича «Олександра Екстер. Портрет без обличчя».
- Юрій Зморович у програмі «Диваки».
- Імпровізаційна опера «Шпунс» за участі Юрія Зморовича. [Архівовано 2 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Zmorro-Фест. Буклет. Київ, 2009. [Архівовано 22 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |