І світ мене не впіймав...

«І світ мене не спіймав…» — художній телефільм про Григорія Сковороду, знятий на Національній кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка (ВТО "Дебют") у 2004 році.[1]

І світ мене не спіймавPicto infobox cinema.png
І світ мене не спіймав.jpg
Жанр drama television programd і біографічний телефільмd
Режисер Зморович Юрій Валентинович
Сценарист Ігор Лапінський
У головних
ролях
Черков Анатолій Георгійовичd, Шеліга Тетяна Леонардівна, Легін Валерій Петрович, Вертинський Олексій Сергійович, Сомов Лев Миколайович, Найдук Йосип Михайлович і Віллі Мельниковd
Оператор Денис Чащин
Композитор Тетяна Трегуб
Монтаж Олег Мельник
Художник Ясько Віталій Васильович
Кінокомпанія Кіностудія ім. О. Довженка
Тривалість 46 хв.
Мова українська
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Рік 2004

Тривалість фільму - 46 хвилин.

Про фільмРедагувати

Фільм розповідає про останні роки життя Григорія Сковороди — видатного українського філософа XVIII сторіччя. Григорій Сковорода зустрічається зі своїм учнем Михайлом Ковалинським, якому він залишає свої твори[2].

Творча група[3]Редагувати

  • Художній керівник: Віктор Гресь
  • Автор сценарію: Ігор Лапінський
  • Режисер-постановник: Юрій Зморович
  • Оператор-постановник: Денис Чащин
  • Художник-постановник: Віталій Ясько
  • Костюми: Надія Коваленко
  • Композитор: Тетяна Трегуб
  • Звукорежисер: Петро Приходько
  • Режисер монтажу: Олег Мельник
  • Художник із гриму: Ніна Одинович

Актори і роліРедагувати

  • Сковорода - Анатолій Черков
  • Ковалинський - Юрко Яценко
  • Імператриця - Тетяна Шеліга
  • Гайдамака - Валерій Легін
  • Наркіс - Юрко Яценко
  • Пішек - Олексій Вертинський
  • Офіцер - Лев Сомов
  • Фрейліна - Дарія Лобода
  • Єпископ - Йосип Найдук

КритикаРедагувати

Український критик та кінознавець Лариса Брюховецька назвала стрічку «амбітною спробою показати Григорія Сковороду, розкривши його світовідчуття й думки», яка, щоправда, провалилася. На її думку, режисер намагався апелювати до текстів Сковороди, створивши фантасмагоричний фільм, що говорив би мовою алегорій, проте не зміг це зробити, «переоцінивши свої можливості». Брюховецька відзначила, що стрічка відображала кризу українського кіно часів Незалежності, в тому числі через відсутність фінансової підтримки[4].

ПриміткиРедагувати

  1. І світ мене не спіймав. Megogo. Процитовано 11 грудня 2022. 
  2. І світ мене не впіймав... (2004). Youtube. Процитовано 11 грудня 2022. 
  3. І світ мене не впіймав…. DzygaMDB. Процитовано 11 грудня 2022. 
  4. Брюховецька Л.І., Національний університет «Києво-Могилянська академія». ПОСТАТЬ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ В УКРАЇНСЬКОМУ КІНОМИСТЕЦТВІ // Григорій Сковорода у сучасному багатовимірному світі. Збірник тез VIII Міжнародної науково-практичної конференції. — 2022. — С. 40.

ПосиланняРедагувати