Відкрити головне меню

Зигмунт (Зігмунт) Абрагамович (пол. Zygmunt Abrahamowicz; нар. 20 лютого 1923, с. Залуква біля Галича, Польська Республіка (нині Івано-Франківська область) — 13 грудня 1990, Варшава, Польща) — польський історик, філолог, сходнознавець, тюрколог, перекладач, доктор гуманітарних наук (1967).

Зигмунт Абрагамович
Народився 20 лютого 1923(1923-02-20)
Залуква, Польська Республіка
Помер 13 грудня 1990(1990-12-13) (67 років)
Варшава, Польща
Поховання Раковицький цвинтар
Діяльність історик
Alma mater Яґеллонський університет

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Караїм за походженням. Він навчався в польській гімназії міста Станіслава (нині Івано-Франківськ), де великий вплив на нього справила спілкування з учителем гімназії Богданом Лепким.

Під час Другої світової війни Зигмунт Абрагамович був вивезений на примусові роботи до Третього Рейху . Після закінчення війни переселився до Польщі. З 1947 року вивчав філологію Близького Сходу у Варшавському університеті.

У 1950 році перейшов до Ягеллонського університету в Кракові, де у 1951 році закінчив курс східних мов.

Цього ж року захистив магістерську дисертацію (тема «Подорож Евлія Челебі до Криму в 1666 році»).

З 1952 по 1976 роки Зигмунт Абрагамович працював архівістом в Державному воєводському архіві у Кракові, а потім в 1976—1988 роках — в Інституті історії Польської академії наук у Варшаві.

У 1967 році став доктором наук (тема дисертації «Хаджі Мехмет Сенаї з Криму. Історія кримського хана Іслям-Герая III (до весни 1651 року)»).

У 1988 році Зигмунт Абрагамович вийшов на пенсію.

Похований в Кракові на Раковицькому цвинтарі.

Наукова діяльністьРедагувати

Зигмунт Абрагамович займався дослідженням, перекладом і виданням турецьких, кримсько-татарських і перських джерел XVII століття, що стосуються історії Османської імперії, України та Польщі, а також кримсько-татарський літопис, в якому зафіксовані події 1644—1654 років, в тому числі підтримка України ханом Іслям-Гераєм III у війні з Польщею («Historia chana Islam Gereja III». Варшава, 1971). У студентські роки переклав галицько-луцьким діалектом караїмської мови кілька віршів Назима Хікмета та ряд новел турецьких авторів.

Зигмунт Абрагамович — автор перекладу караїмською мовою поеми «Гамалія» та віршу «Заповіт» Тараса Шевченка, який вперше був опублікований в антології «Тарас Шевченко. „Заповіт“ мовами народів світу» у Києві у 1989 році.

Вибрані публікаціїРедагувати

  • Nazim Hikmet, Pieśń pijących słońce: poezje, Warszawa: Iskry 1956.
  • Katalog rękopisów orientalnych ze zbiorów polskich, t. 1, cz. 1: Katalog dokumentów tureckich: dokumenty do dziejów Polski i krajów ościennych w latach 1455—1672, Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe 1959.
  • Czelebi Ewlija, Księga podróży Ewliji Czelebiego: wybór, Warszawa: «Książka i Wiedza» 1969.
  • Старая турецкая карта Украины с планом днепровских порогов и атаки турецкого флота на Киев // Восточные источники по истории народов Юго-Восточ. и Центр. Европы. Москва, 1969. Т. 2.
  • Hadży Mehmed Senai z Krymu, Historia Chana Islam Gereja III, Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe 1971.
  • Termin kozak oraz nazwy Zaporożców i Zaporoża u Tatarów krymskich i Turków // Sprawozdanie z Posiedzeń Kom. Nauk. PAN. Oddz. w Krakowie, 1972. T. 15.
  • Kara Mustafa pod Wiedniem: źródła muzułmańskie do dziejów wyprawy wiedeńskiej 1683 roku, Kraków: Wydawnictwo Literackie 1973.
  • Ignacy Pietraszewski, Uroki Orientu: wspomnienia z wojaży 1832-1840-1860-1862, Olsztyn: «Pojezierze» 1989.
  • Die Türkenkriege in der historischen Forschung. Wien, 1983.

ЛітератураРедагувати

  • Anna Sulimowicz, Bibliography of the Works of Zygmunt Abrahamowicz, «Folia Orientalia» 30 (1994), s. 230—236. (англ.)
  • Aleksander Dubiński, Zygmunt Abrahamowicz 1923—1990, «Folia Orientalia» 30 (1994), s. 227—229. (пол.)
  • Aleksander Dubiński, Zygmunt Abrahamowicz 1923—1990 ", " Przegląd Orientalistyczny "(1991), z. 1-4 (157—160), s. 175—178. (пол.)
  • S. Gąsiorowski, Doktor Zygmunt Abrahamowicz (1923—1990). Życie i dzieło. Wśród jarłyków i fermanów. Materiały z sesji naukowej poświęconej pamięci dra Zygmunta Abrahamowicza, Kraków 2004, s. 9-20. (пол.)

ПосиланняРедагувати