Зерноїд болотяний
| Зерноїд болотяний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
;_Iber%C3%A1_marshes,_Corrientes,_Argentina.jpg) Самець болотяного зерноїда
 Самиця болотяного зерноїда
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Sporophila palustris (Barrows, 1883) | ||||||||||||||||
 Ареал виду Гніздування Міграція Зимування | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Spermophila palustris Sporophila zelichi Narosky, 1977[2] | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Зерноїд болотяний[3] (Sporophila palustris) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[4]. Мешкає в Південній Америці.
Опис ред.
Довжина птаха становить 9-12 см, вага 7,5-9 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців горло, щоки і верхня частина грудей білі, нижня частина тіла і нижня частина спини рудувато-каштанові. Тім'я і верхня частина тіла сірі, крила і хвіст темно-сірі, края світлі, на крилах невеликі білі "дзеркальця". Самиці мають переважно оливково-коричневе забарвлення.
Поширення і екологія ред.
Болотяні зерноїди гніздяться на північному сході Аргентини (в провінціях Коррієнтес, Ентре-Ріос і, можливо, Буенос-Айрес), в Уругваї (в долині річки Уругвай) та на південному сході Парагваю. Взимку вони мігрують на північ, досягаючи центральної Бразилії.
Болотяні зерноїди живуть на вологих і заплавних луках та на болотах, зимують на луках і в саванах серрадо. Зустрічаються на висоті до 1100 м над рівнем моря.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція болотяних зерноїдів становить від 6000 до 1700 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Sporophila palustris. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
- ↑ Areta, Nacho та ін. (2008). Eliminate Sporophila zelichi from the main list. Proposal (#376) to South American Classification Committee. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 25 листопада 2009.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 25 лютого 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |