Земовит Добжинський

Земовит Добжинський
Народився	1265
Помер	1312 або 1306
Діяльність	аристократ
Титул	герцог
Конфесія	католицтво
Рід	П'ясти
Батько	Казимир I Куявський
Мати	Єфросинія Опольська
Брати, сестри	Євфимія Куявська, Ziemomysł of Kuyaviad, Казимир II Ленчицькийd, Лешек II Чорний і Владислав I Локетек
У шлюбі з	Анастасія Львівна
Діти	Лешко Земовитович, Владислав Горбатий, Болеслав Добжинський, Wladislaw, Duke of Dobrzynd і Boleslaw, Duke of Dobrzynd
	; ; ;

Земовит Добжинський (пол. Siemowit dobrzyński; бл. 1265 — 1312) — князь Брест-Куявський (1267—1287) та Добжинський (1287—1293, 1295—1303, 1305—1312). Представник династії Куявських П'ястів. Син Казимира І Куявського та Єфросинії Опольської, брат короля Владислава І Локетка. Онук української княжни Агафії Святославни, доньки Волинського князя Святослава Ігоровича.

БіографіяРедагувати

Був одним з молодших синів Казимира Куявського. Після смерті батька 14 грудня 1267 року Земовит став князем Брест-Куявським, а регентом при ньому мати, Єфросинія.

Після закінчення регенства у 1275 році старші брати Земовита, Владислав та Казимир прийняли владу в Брестсько-Добжинській землі та стали опікунами малолітнього Земовита. У 1287 році в результаті угоди між братами Земовит став князем Добжинським.

У 1293 році Земовит потрапив в полон до литовців у якому пробув два роки. Протягом цього часу його князівством керував Владислав Локетек. Після повернення з полону бл. 1296 року одружився з галицькою княжною Анастасією Львівною.

У 1300 році розпочалась війна за Польщу чеського короля Вацлава ІІ. Йому вдалось опанувати Великопольщу, Гданське Помор'я, частину Куявії, землі Серадзьку та Ленчицьку, а в листопаді того ж року Вацлав ІІ коронувався у Гнезно як польський король. В таких умовах Земовит був змушений визнати себе васалом Вацлава за що отримав частину брестської землі.

В кінці того ж року розпочав війну проти іновроцлавських князів Лєшка, Пшемисла та Казимира. На початку 1304 князі вторглися в Добжинську землю та полонили Земовита, проте вже того ж року йому вдалось вибратись з полону. 15 липня 1304 Земовиту вдалось відібрати назад Добжин та його околиці, після чого він вирушив в Іновроцлавську землю але досягти якихось успіхів у війні йому не вдалось.

У 1306 році визнав коронацію свого брата Владислава Локетка та став його васалом. У тому ж році Добжинське князівство було розорено литовцями. У 1310 році разом з сім'єю був відлучений від церкви через відмову платити церковну десятину.

Помер у 1312 році, залишивши малих синів під опікунством своєї дружини.

Сім'яРедагувати

Докладніше: П'ясти

Дружина: Анастасія (?—1335), донька галицького князя Лева Даниловича з дому Романовичів.
Діти:
- Лешко (бл. 1300 — до 1316)
- Владислав Горбатий (1303/1305—1351/1352) князь Добжинський в 1312—1327/1328 і з 1343, князь Ленчицький з 1327/1328. Претендував на Галицько-Волинську спадщину після смерті князів Андрія та Лева у 1323 році.
- Казимир (бл. 1304 — до 1316)
- Болеслав (бл. 1305—1328), князь Добжинський в 1312—1327/1328, князь Ленчицкий з 1327/1328.
- Юдіт (? — після 1313)