Влодко Горбатий

Польський князь (1303/5 – 1351/2)

Владислав або Влодко Горбатий (пол. Władysław (Włodko) Garbaty (Garbacz); 1303/1305 — 1351/1352) — князь Добжинський (1312—1327/1328, 1343—1351/1352), князь Ленчицький (1327/1328—1349). Другий син князя Брест-Куявського Земовита Добжинського і Анастасії Львівни, доньки князя Льва Даниловича.

Влодко Горбатий
пол. Władysław (Włodko) Garbaty (Garbacz)
Народився не пізніше 1305
Помер не пізніше 1352
Діяльність феодал
Конфесія католицтво
Рід П'ясти
Батько Земовит Добжинський
Мати Анастасія Львівна
Брати, сестри Болеслав Добжинський і Лешко Земовитович

Біографія

ред.

Народився близько 1305 року. Представник Мазовецької гілки князівської династії Куявських П'ястів.

Після смерті батька, у 1312—1316 роках правив добжинським князівством спільно з іншими своїми малолітніми братами, за регентства й правління їх матері княгині Анастасії Львівни. Опіку й сюзеренітет здійснював його дядько, польський король, Владислав І.

1316 році князі Влодко і Болеслав Добжинські уклали угоду з єпископом Плоцьку Флоріаном про виплату десятини, за що з їх сім'ї було знято відлучення від церкви, накладене на їх батька 1310 року.

Після повноліття Владислав правив Добжинським князівством разом зі своїм молодшим братом Болеславом й були вірними васалами польського короля і свого дядька Владислава І Локетека. Брати намагалися проводити політику, дружню по відношенню до католицької церкви.

1323 року після смерті своїх родичів, галицько-волинських князів Андрія і Льва Юрійовича, племінників його матері Анастасії Львівни, князь Владислав претендував на титул і землі Королівства Русі.

У вересні 1323 року Великий князь Литовський Гедимін, що називав себе "королем Литви і Русі" й також претендував на спадщину Руського королівства, організував похід на князівство. Литовці розорили Добжинь і прилеглі містечка.

На рубежі 1327—1328 років скориставшись загрозою нападу з боку Тевтонських лицарів-хрестоносців польський король Владислав Локетек запропонував своїм племінникам Владиславу і Болеславу обміняти їх родове князівство на Ленчицьке, а Добжинське князівство приєднав до своїх володінь.

З 1328 року, після смерті свого бездітного молодшого брата Болеслава, Владислав став правити одноосібно. У 1329 році Добжинська земля була окупована Тевтонськими хрестоносцями.

1332 року князь Владислав передав у вічне володіння єпископу Куявії кілька своїх родових сіл, включаючи село (з 1423 місто) Лодзь.

1343 року після укладання Калишської мирної угоди між Польщею і Тевтонським орденом Владислав зміг повернути собі Добжинське князівство. Резиденцією князя Владислава Горбатого був Бобровник.

Близько 1343 року князь Добжинський Владислав одружився з князівною Ганною, походження якої невідоме.

1349 року Владислав змушений був поступитися Ленчицьким князівством своєму двоюрідному брату, королю польському Казимиру Великому.

1351 або 1352 року бездітний князь Владислав помер. Місце його поховання невідоме. Після його смерті Добжинське князівство було приєднано до польської корони.

Походження

ред.

Владислав Земовитович веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських Романа Мстиславича, Ярослава Мудрого та Володимира Великого.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Казимир II Справедливий
 
 
 
 
 
 
 
Конрад I,
Великий князь Краківський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Олена Зноемська,
Польська королева
 
 
 
 
 
 
 
Казимир І,
князь Куявський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Святослав Ігорович,
князь Волинський
 
 
 
 
 
 
 
Агафія Святославна,
донька князя Волинського
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ярослава Рюриківна,
донька Великого князя Київського
 
 
 
 
 
 
 
Земовит Добжинський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мешко IV,
князь Польщі
 
 
 
 
 
 
 
Казимир II Справедливий,
князь Польщі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Людмила
Богемська княжна
 
 
 
 
 
 
 
Євфросинія Опольська,
княгиня Куявська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Віола (Велеслава),
княгиня Опольська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Владислав Земовитович,
князь Добжинський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Роман Мстиславич,
Великий князь Київський
 
 
 
 
 
 
 
Данило Романович,
Король Русі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єфросинія-Анна,
донька Візантійського імператора
 
 
 
 
 
 
 
Лев І,
Король Русі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мстислав Удатний
 
 
 
 
 
 
 
Анна Мстиславна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія
 
 
 
 
 
 
 
Анастасія Львівна,
Українська принцеса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Андрій ІІ
 
 
 
 
 
 
 
Бела IV
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Гертруда Меранська
 
 
 
 
 
 
 
Констанція Угорська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Феодор I Ласкаріс
 
 
 
 
 
 
 
Марія Ласкарина
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна Ангеліна
 
 
 
 
 
 
Попередник
Юрій II
  Король Русі
1340-1352
  Наступник
Казимир I

Джерела

ред.
  • K. Jasiński: Rodowód Piastów małopolskich i kujawskich, Wydawnictwo Historyczne, Poznań — Wrocław 2001, pp. 172—173.
  • S. A. Sroka: Leszek, [in:] K. Ożóg, S. Szczur (ed.), Piastowie. Leksykon biograficzny, Wydawnictwo Literackie, Kraków 1999, p. 243.