Земга́льська мо́ва (латис. zemgaļu valoda; лит. žiemgalių kalba), або семига́льська мо́ва (англ. Semigallian language) — мова середньовічного балтського племені земгалів (семигалів), мешканців Семигалії (сучасні південна Латвія, північна Литва). Належала до східнобалтійської підгрупи балтійської групи балто-слов'янської лігки індоєвропейських мов. Відома лише за згадками зовнішніх джерел та топоніміки. Не залишила по собі пам'яток писемності. З XV століття, внаслідок входження земгалів до латиського та литовського етносів стала мертвою мовою. Справила вплив на формування земгальських говорів середньолатиського діалекту латиської мови.

Земгальська мова
Семигальська мова
Поширена в Семигалія
Носії 0 осіб
Класифікація

Індоєвропейська сім'я

Балто-слов'янська гілка
Балтійська група
Східнобалтійська підгрупа
Земгальська мова
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3 xzm

Класифікація Редагувати

  1. Індоєвропейські мови
    1. Балто-слов'янські мови
      1. Балтійські мови
        1. Східнобалтійські мови
          1. Земгальська мова

Джерела Редагувати

  • Дини П. У. Балтийские языки / Под ред. и с предисл. В. Н. Торопова, пер. с итал. А. В. Тороповой. — М.: ОГИ, 2002. — С. 250—255. — 544 с. — ISBN 5-94282-046-5.
  • Топоров В. Н. Балтийские языки // Языки мира. Балтийские языки. — М.: Academia, 2006. — С. 29—31. — 224 с. — ISBN 5-87444-225-1.
  • Kabelka J. Baltų filologijos įvadas. — Vilnius: Mokslas, 1982. — P. 73—81. — 150 p.

Посилання Редагувати