Зелене (Білгород-Дністровський район)

село Маразліївської сільської громади у Білгород-Дністровському районі Одеської області

Зеле́не (у минулому — Страсбург II[1]) — село Маразліївської сільської громади у Білгород-Дністровському районі Одеської області, Україна. Населення становить 83 осіб.

село Зелене
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Білгород-Дністровський район Білгород-Дністровський район
Громада Маразліївська сільська громада
Код КАТОТТГ UA51040110040089259
Основні дані
Засноване 1824
Населення 83
Площа 0,35 км²
Густота населення 237,14 осіб/км²
Поштовий індекс 67761
Телефонний код +380 4849
Географічні дані
Географічні координати 46°07′58″ пн. ш. 30°03′08″ сх. д. / 46.13278° пн. ш. 30.05222° сх. д. / 46.13278; 30.05222Координати: 46°07′58″ пн. ш. 30°03′08″ сх. д. / 46.13278° пн. ш. 30.05222° сх. д. / 46.13278; 30.05222
Місцева влада
Адреса ради 67760, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Маразліївка, вул. Шкільна, 76
Карта
Зелене. Карта розташування: Україна
Зелене
Зелене
Зелене. Карта розташування: Одеська область
Зелене
Зелене
Мапа
Мапа

Населення ред.

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 83 особи.[2]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 91,57 %
російська 7,23 %
болгарська 1,2 %

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Немцы России: населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь / Сост.: В. Ф. Дизендорф.-М.,"ЭРН", 2006.- 472 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2016. Процитовано 19 грудня 2017.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.