Здоров'я в Україні
У цій статті йдеться про сучасний стан здоров'я в Україні.
Смертність ред.
2007 і 2008 року — 16,4 випадків на 1000 населення. При цьому ряд областей має набагато вищі коефіцієнти смертності: Чернігівська — 21,1 %, Сумська і Кіровоградська — 18,6, Донецька — 18,1, Луганська — 17,9 %. Від'ємний природний приріст 2008 року спостерігався в усіх областях України, окрім Закарпатської і Рівненської областей та Києва.
Структура причин смерті 2008-го:
- хвороби системи кровообігу — 63,7 %
- новоутворення — 12,0 %,
- зовнішні причини смерті — 8,0 %.
Рівень малюкової і материнської смертності 2008-го:
- 10,3 на 1000 народжених живими, що на 6,3 % менше, ніж 2007-го.
- 76 випадків материнської смерті, що становить 14,9 на 100 тис. народжених живими. Рівень материнських втрат у Сумській області — 36,9, у Чернівецькій — 36, у Миколаївській — 29,9, у Кіровоградській — 28,4, у Київській — 24,7 та в АР Крим — 25,8.
У 2023 році у МОЗ заявили, що причина більшості смертей в Україні – неінфекційні захворювання: серцево-судинні, хронічні респіраторні та онкологічні захворювання й цукровий діабет. [1]
Хвороби ред.
Протягом 2012 зареєстровано:
- 25,3 млн звернень з приводу серцево-судинних і судинно-мозкових хвороб.
- виявлено 152,9 тис. нових випадків злоякісних новоутворень — 329,1 на 100 тисяч.
- Всього онкохворих зареєстровано понад 934 тисячі, за останніх п'ять років цей показник зріс майже на 23 %.
- офіційно зареєстровано понад 141 тис. випадків ВІЛ/СНІД, у тому числі 15,2 тис. випадків смерті від захворювань на СНІД.
З початку 2023 року майже 90 тисячам пацієнтам було діагностовано гострий мозковий інсульт. [2]
У 2023 році 531 200 людей в Україні отримали діагноз «цукровий діабет», у 2022 році – 489 934. [3]
Охорона здоров'я в Україні ред.
ВІЛ ред.
У країнах Східної Європи та Центральної Азії розвиток епідемії ВІЛ триває, причому Україна посідає одне з перших місць у регіоні за темпами поширення ВІЛ-інфекції[4].
За оціночними даними на початок 2018 року в Україні мешкало 244000 людей, що живуть з ВІЛ (ЛЖВ)[5]. Поширеність ВІЛ серед населення віком від 15 до 49 років у 2017 році становить 0,9 %. Останніми роками має місце збільшення кількості осіб з уперше в житті встановленим діагнозом ВІЛ-інфекції: 18194 особи у 2017 році, 17066 у 2016 році, 15869 у 2015 році. Серед нових випадків інфікування ВІЛ переважають чоловіки, а також особи віком 25–49 років. Протягом останнього десятиліття серед уперше зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції спостерігається тенденція до зниження частки молодих людей у віці 15–24 років та збільшення частки осіб від 50 років та старше.
Епідемія ВІЛ залишається сконцентрованою у ключових та найбільш уразливих групах населення, зокрема — серед людей, які вживають наркотики ін'єкційно (ЛВНІ), осіб, які надають сексуальні послуги (ОСП), чоловіків, які мають секс із чоловіками (ЧСЧ). До груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ в Україні віднесено також статевих партнерок і партнерів ЛВНІ, клієнтів ОСП, статевих партнерок ЧСЧ, натомість трансґендери та ув'язнені групами підвищеного ризику донині не визнаються.
За результатами біоповедінкових досліджень (IBBS), проведених у 2017—2018 рр. серед ключових та найбільш уразливих груп населення, поширеність ВІЛ серед ЛВНІ складає 22,6 %, ЧСЧ — 7,5 %, ОСП — 5,2 %, серед ув'язнених — 7,6 %. До 2008 року в Україні (за результатами реєстрації нових випадків ВІЛ-інфекції, але не фактично в епідемічному процесі), домінував парентеральний шлях передачі ВІЛ при вживанні ін'єкційних наркотиків, проте останніми роками домінує статевий, переважно при гетеросексуальних контактах, останній дедалі стає більш значущим. У структурі шляхів передачі ВІЛ питома вага статевого шляху передачі ВІЛ невпинно зростала та в 2017 році становила 73,8 %[6].
Епідемічна ситуація додатково ускладнюється через гуманітарну кризу всередині країни у зв'язку з анексією Криму та військовими діями Російської Федерації на Сході України, що призвело до збільшення числа внутрішньо переміщених осіб з областей, які найбільше постраждали від епідемії ВІЛ[7]. Кількість ВІЛ-позитивних людей, які прибули з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та станом на початок 2018 року перебувають на обліку у лікувальних закладах в інших регіонах України, становить 1473 осіб (на початок 2017 року — 1614 осіб), з них 1025 осіб (69,6 %) прибули з Донецької області, 328 осіб (22,3 %) — з Луганської області та 120 осіб (8,1 %) — з АР Крим.
На розвиток епідемії ВІЛ також впливає і міграція. Згідно з даними офіційної статистики, у 2017 році зареєстровано більше 14 млн в'їздів іноземних громадян, які в'їхали в Україну на короткі та довготривалі терміни перебування (включно з одноденними відвідувачами) і найбільше з Молдови (4,4 млн в'їздів) та Білорусі (2,7 млн в'їздів). Громадяни України виїжджали за кордон майже вдвічі більше — понад 26 млн виїздів і найбільше до Польщі (9,9 млн виїздів), Російської Федерації (4,3 млн виїздів) та Угорщини (3,1 млн виїздів)[8].
Здоров'я молоді в Україні ред.
Негативні чинники ред.
Екологія ред.
Станом на листопад 2010 в Україні майже не залишилося якісних поверхневих вод, забруднення природного середовища сприяє накопиченню відходів, забрудненню ґрунтів.
Бідність, безпритульність, безробіття, забезпечення населення здоровим харчуванням ред.
Гострими є проблеми бідності, безпритульності, безробіття, знижується контроль за якістю сільськогосподарської продукції, не поліпшується технологія її переробки, постає проблема забезпечення населення здоровим харчуванням.
Пасивні форми дозвілля ред.
Тривогу викликає низький рівень залучення населення України до занять фізичною культурою і спортом. Лише кожен п'ятий хлопець чи дівчина шкільного віку та кожен десятий студент чи студентка мають достатній рівень рухової активності оздоровчої спрямованості, що є одним із найнижчих показників у Європі. 60 відсотків українських школярів не спроможні виконати вимоги загальноєвропейських тестів фізичної підготовленості «Єврофіт».
В навчальних закладах спостерігається недотримання фізіологічного нормування розумового та фізичного навантаження в процесі зростання і розвитку дитячого організму. Наші школярі мають на 40 відсотків більше загальноосвітнього навантаження порівняно з ровесниками з інших країн. Це саме стосується і студентської молоді в Україні. У дитячому та молодіжному середовищі зростає популярність малорухомого способу життя (комп'ютери, електронні ігри, перегляд телепередач тощо). Все більше переважають пасивні форми дозвілля, ризикована поведінка та різні форми залежності: алкоголь, наркотики, тютюнопаління, лудоманія тощо.
Стан здоров'я молоді ред.
ВІЛ і туберкульоз ред.
Спостерігається тенденція до зростання захворюваності на ВІЛ-інфекцію, що охоплює все нові верстви населення, зокрема дітей та молодь (офіційно зареєстровано 161 119 випадків ВІЛ-інфекції серед українських громадян). Показники щодо туберкульозу в Україні вищі за відповідні у розвинутих країнах у 10-12 разів.
Наркоманія ред.
За останні 10 років частка хворих на наркоманію серед неповнолітніх збільшилась у 6-8 разів.
В Україні палять 45,7% юнаків і 35,5% дівчат, вживають алкоголь 68% хлопців і 64% дівчат, 13,1% молоді вживає марихуану або гашиш.
Репродуктивне здоров'я ред.
Концепція національної програми зі збереження репродуктивного здоров'я ґрунтується на гуманістичному принципі, що визначає самоцінність кожної особистості. Сексуальна поведінка людини визначається не тільки гормональними чинниками, а й процесами виховання, емоційним та психічним станами, а автономія сексуальної поведінки від репродуктивної значною мірою розширила поведінковий репертуар міжстатевої взаємодії[9]. Недотримання здорового способу життя у молодіжному середовищі негативно впливає на репродуктивне здоров'я. Як наслідок, виникають проблеми демографічного розвитку та кризових проявів у функціонуванні інституту сім'ї.
Кожна шоста дитина в Україні народжується з відхиленнями у здоров'ї. Якщо мова йде про жінку необхідно пам'ятати, що:
- у жінок-курців удвічі частіше народжуються діти зі зниженою масою тіла, як відомо , є однією з причин дитячої смертності;
- у жінок-курців поширені передчасні пологи, викидні народження мертвої дитини;
- у жінок-курців частіше токсикоз, а під час пологів у них спостерігаються всілякі порушення здоров'я;
- у жінок-курців вагітної частіше народжуються хворі діти;
Негативний вплив школи ред.
За час навчання у загальноосвітніх навчальних закладах школярі втрачають щонайменше третину свого здоров'я: погіршуються зір, слух, постава; зростає кількість випадків невротичних розладів, захворювання нирок, органів травлення, нервової та ендокринної системи.
Відхилення у стані здоров'я визначаються медиками майже у 90 відсотків студентів, серед яких більше половини мають незадовільний фізичний стан.
Заходи державної політики ред.
У зв'язку із загрозою здоров'ю української нації необхідні внесення змін щодо формування та реалізації державної соціальної, молодіжної політики, розробка і прийняття відповідних рішень.
3 листопада 2010 року відбулися парламентські слухання про становище молоді в Україні «Молодь за здоровий спосіб життя»[10].
Джерела ред.
- Формування психолого-фізіологічної стійкості, профілактика стресів, розумових, емоційних та інших перевантажень обдарованих дітей і молоді, виховання у них патріотизму й громадянської позиції у процесі навчання та виховання: навчальний посібник. - К., 2004. ISBN 966-8668-01-04.
Див. також ред.
Виноски ред.
- ↑ Причина більшості смертей в Україні – неінфекційні захворювання. Завдання держави – їх раннє виявлення – Сергій Дубров. moz.gov.ua (укр.). Процитовано 17 листопада 2023.
- ↑ За останні два роки Україна має позитивну динаміку у лікуванні інсультів – Сергій Дубров. moz.gov.ua (укр.). Процитовано 17 листопада 2023.
- ↑ У пів мільйона українців діагностовано цукровий діабет у 2023 році. moz.gov.ua. Процитовано 17 листопада 2023.
- ↑ UNAIDS data 2018 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 липня 2018. Процитовано 26 січня 2020.
- ↑ Статистика з ВІЛ/СНІДу. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.
- ↑ Global AIDS Monitoring 2018: Ukraine (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.
- ↑ Оцінка політико-правового середовища у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 листопада 2019. Процитовано 26 січня 2020.
- ↑ Державна служба статистики України: Економічна статистика / Економічна діяльність / Туризм. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.
- ↑ Чепа М.-Л.А., Слободяник Н.В., Болтівець С.І. та ін. Психологічні та психофізіологічні аспекти репродуктивного здоров'я: Науково-методичний посібник. - К.:Міленіум, 2005.ISBN 966-8063-236.
- ↑ rada.gov.ua[недоступне посилання з липня 2019] Постанова Верховної Ради України від 3 лютого 2011 року N 2992-VI Про Рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні «Молодь за здоровий спосіб життя»