Звягіна Лідія Юріївна
Лі́дія Ю́ріївна (Георгі́ївна) Звя́гіна (у першому шлюбі — Котляревська, у другому — Вінницька; * 1 грудня 1861, Кам'янець-Подільський — † 1943, Москва) — російська оперна співачка (контральто), педагог.
Лідія Юріївна Звягіна | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Народилася |
1 грудня 1861 Кам'янець-Подільський | |||
Померла |
1943 Москва | |||
Громадянство | Російська імперія, СРСР | |||
Діяльність | оперна співачка, музична педагогиня | |||
Alma mater | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова | |||
Заклад | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського | |||
Роки діяльності | 1889—1909 | |||
Провідні ролі | Ваня, Поліна, Лель, Кончаківна, Ратмир | |||
|
Біографія
ред.Лідія Звягіна народилася 1 грудня 1861 року в Кам'янці-Подільському в дворянській сім'ї.
Початкову освіту здобула в Житомирі, де закінчила гімназію. Далі навчалася в Києві на вищих жіночих курсах. Вокальному мистецтву навчалася в Київській музичній школі, а далі — у 1882—1887 роках — у Петербурзькій консерваторії (клас Камілло Еверарді). Улітку 1890 і 1891 року брала уроки співу в Поліни Віардо (Париж). Під її керівництвом підготувала партії Ратмира («Руслан і Людмила»), Княгині («Русалка» Даргомижського) та Кармен.
Після закінчення консерваторії у 1887—1889 роках співала в Тифлісі (нині Тбілісі).
1889 року дебютувала на сцені Великого театру в Москві в партії Ратмира («Руслан і Людмила» Михайла Глінки). Працювала у Великому театрі до 1909 року.
Гастролювала в Одесі (влітку 1889 року) та Києві (1898 рік).
У 1920—1924 роках Звягіна була професором Московської консерваторії.
На початку 1920-х років викладала в Московському приватному музичному училищі Валентини Зограф-Плаксіної. Серед її учнів — Никандр Ханаєв.
Творчість
ред.Звягіна мала сильний низький голос «оксамитового» тембру, вирізнялася природною музичністю. Виконання Звягіної виділялося тонким фразуванням, простотою та щирістю висловлювання.
Оперні партії
ред.У репертуарі Звягіної було понад 40 партій. Серед них найкращими вважають такі ролі:
- Ваня («Життя за царя» Михайла Глінки),
- Поліна («Пікова дама» Петра Чайковського),
- Кончаківна («Князь Ігор» Олександра Бородіна),
- Лель («Снігуронька» Миколи Римського-Корсакова).
Камерні концерти
ред.Від 1903 року Звягіна брала участь у концертах Гуртка любителів російської музики, виконувала романси Михайла Глінки, Олександра Даргомижського, Олександра Бородіна, Модеста Мусоргського, Миколи Римського-Корсакова, Цезаря Кюї, Сергія Рахманінова, Антона Аренського.
Література
ред.- Звягина Лидия Георгиевна // Словарь сценических деятелей. — Выпуск 7. — СПб., 1901. — С. 7.
- Лидия Юрьевна Звягина. (По поводу 20-летия оперной деятельности) // Ежегодник императорских театров. — 1909. — Выпуск 6—7. — С. 152—153.
- Звягина Лидия Георгиевна // Театральная энциклопедия. — Т. 2. — Москва, 1963. — С. 765.
- Будзей Олег. Солістка Большого театру // Подолянин. — 2009. — 6 березня. — С. 8.
Посилання
ред.- Звягіна Лідія Георгіївна // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 144.
- Біографія.ру Звягіна Лідія Юріївна (Георгіївна)(рос.)
- Оперні артисти імператорських театрів. Звягіна(рос.)
- Брокгауз [Архівовано 22 лютого 2006 у Wayback Machine.](рос.)
- Вокально-енциклопедичний словник[недоступне посилання з липня 2019](рос.)