Звенигородський сільськогосподарський технікум

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Звенигородський сільськогосподарський технікум — колишній навчальний заклад в місті Звенигородка Черкаської області, що надавав середню спеціальну освіту в галузі сільського господарства.

Історія

ред.

У м. Звенигородка Черкаської області функціонував один із найстаріших в Україні аграрний навчальний заклад — сільськогосподарський технікум (1920—1976).

На виїзді із Звенигородки у ватутінському напрямку колись стояла розкішна будівля кінця ХІХ — початку ХХ ст., яка дуже нагадувала палац. Це колишнє реальне ремісниче училище ім. цесаревича Алексія.

У цій будівлі 1920 року було розпочато навчання в сільськогосподарській школі.

У роки Другої світової війни технікум було зруйновано, відбудова основного корпусу розпочалася у березні 1946 року. Було відремонтовано 22 груби, розпочато будівництво гаража на 5 машин, а вже 1 вересня 1946 року розпочалося навчання. В десяти відремонтованих кімнатах навчалося 285 учнів. Згідно з наказом Міністерства сільського господарства УРСР № 235 від 16 липня 1976 року Звенигородський сільськогосподарський технікум переведено до Тальянківського державного аграрного технікуму (с. Тальянки Тальнівського району Черкаської області).

У 1972—1976 рр. технікум очолював директор — Василь Оксентійович Дерев'янко, кандидат сільськогосподарських наук. Викладались наступні дисципліни:

Рішенням Черкаського облвиконкому від 13.05. 1975 р. № 288 дендропарк технікуму сільського господарства (0,3 га) було віднесено до категорії ботанічних заповідних об'єктів місцевого значення. У складі колекції екзотів — гінкго дволопатеве (знищено), тис ягідний (червонокнижний вид), катальпа, горіх чорний, туї, ялини та ін. З 1976 року дендропарк був під охороною СПТУ-34, а в реєстрі «Природно-заповідний фонд Черкаської області» (Черкаси, 2006) такий об'єкт ПЗФ уже не значиться. Приміщення і територія налажить приватному власнику і використовується як склад будівельних матеріалів. З дерев-екзотів залишились туї, тис, катальпи. Багато дерев і чагарників знищено.

Технікум мав навчально-дослідне господарство (УЧГОСП) у с. Гудзівка Звенигородського району Черкаської області. Тут студенти навчалися доглядати за сільськогосподарськими культурами і тваринами (свинями, великою рогатою худобою) та ін. Діяла бібліотека.

Відомі випускники

ред.

Джерела

ред.
  • Бурій, В. Звенигородський сільськогосподарський технікум // Бурій В. М. Вибрані тексти : статті, розвідки та замітки. Вип. 3 / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2018.  — С. 43-46.
  • Бурій, В. Наш сільськогосподарський… / Валерій Бурій // Шевченків край (Звенигородка). — 1993. — 8 грудня. — С. 2.
  • Бурій, В. Через двадцять років знову разом / Валерій Бурій // Шевченків край (Звенигородка). — 1996. — 27 квітня.
  • Бурій, В. Загублений рай — дивовижна екзотика «неіснуючого» дендропарку // Життєві істини Валерія Бурія: зб. ст. і матеріалів. — Черкаси: Вертикаль, 2012. — С. 46-48.
  • Бурій, В. Декабристам присвячено / Валерій Бурій // Шевченків край (Звенигородка). — 1975. — 18 листопада.
  • Валерій Михайлович Бурій: біобібліогр. покажч.; тексти. — Черкаси: Вертикаль, 2013. — С. 8; 15; 17.
  • Історія міст і сіл УРСР: Черкаська область. — К.: ГРУРЕ, 1972 . — С. 210, 213—214.
  • Маленков, Р. Шістдесят сім зупинок Черкащиною: путівник / Роман Маленков. — К.: Грані-Т, 2010. — С. 82-83.
  • Звенигородка: мала енциклопедія / упоряд. Ф. Білецький. — Звенигородка, 2004. — С. 61.