Збірна Ірландії з футболу (1882—1950)

Ірландія
Асоціація Ірландська футбольна асоціація
Найбільше виступів Елайша Скотт (31)
Найкращий бомбардир Біллі Гіллеспі (12)
Джо Бембрік (12)
Домашня
Виїзна
Перший матч
Saint Patrick's Saltire.svg Ірландія 0:13 Англія Англія
(Белфаст, 18 лютого 1882)
Останній матч
Найбільша перемога
Saint Patrick's Saltire.svg Ірландія 7:0 Уельс Уельс
(Белфаст, 1 лютого 1930)
Найбільша поразка
Saint Patrick's Saltire.svg Ірландія 0:13 Англія Англія
(Белфаст, 18 лютого 1882)
Чемпіонат світу
Виступів 0
Найвище досягнення
Домашній чемпіонат Великої Британії
Виступів 56 (вперше у 1884)
Найвище досягнення Переможці (1914)

Збірна Ірландії з футболу (англ. Ireland national football team) представляла Ірландію у футбольних матчах на Домашньому чемпіонаті Великої Британії та в товариських зустрічах у 18821950.

Сучасна збірна Північної Ірландії вважається правонаступницею цієї оригінальної збірної Ірландії і продовжує керуватись Ірландською футбольною асоціацією.

ІсторіяРедагувати

Заснована 1882 року, вона стала четвертою найстарішою національною збірною у світі. Керівним органом збірної стала Ірландська футбольна асоціація (ІФА). Збірна виграла Домашній чемпіонат Британії в 1914 році, а в 1903 році розділила перемогу в турнірі зі збірними Англії й Шотландії.

У 1911 році Ірландська футбольна асоціація стала членом ФІФА

Після поділу Ірландії в 1920-ті роки, ІФА контролювала лише футбольні клуби з Північної Ірландії, проте могла викликати в збірну гравців з усіх частин Ірландії. Клуби іншої частини острова контролювала створена 1923 року повністю незалежна Футбольна асоціація Ірландії із власною збірною Республіки Ірландії, яка теж могла викликати під свої прапори футболістів з усієї території острова.

 
 
 
 
Основна
 
 
 
 
Виїзна
Форма до 1930 року

Зростання напруженості у відносинах між футбольними організаціями Британії та ФІФА призвело до виходу всіх британських збірних зі складу останньої в 1928 році. Британські збірні знову повернулися до ФІФА лише 1946 року, в результаті чого Ірландія не брала участі у чемпіонатах світу аж до 1950 року, у кваліфікації до якого відразу чотири футболісти — Редж Раян, Деві Велш, Кон Мартін і Том Ахерн — грали одночасно за дві різні команди.

Такого у ФІФА надалі допустити не могли, тому вже 1950 року організація дозволила ІФА викликати до збірної футболістів лише з території Північної Ірландії, а сама збірна з 1953 року стала називатися збірна Північної Ірландії. Іншу територію острова стала контролювати Футбольна асоціація Ірландії і теж отримала право викликати гравців лише зі своєї частини острова.

ДосягненняРедагувати

СтатистикаРедагувати

Чемпіонат світуРедагувати

  • 1930, 1934, 1938 — не брала участі
  • 1950 — не пройшла кваліфікацію

ГравціРедагувати

Найбільше матчів провели:

31 — Елайша Скотт[en]
30 — Олферт Стенфілд[en]
27 — Боб Мілн[en]
26 — Самуель Торранс[it]
25 — Біллі Гіллеспі[en]
25 — Біллі Скотт[en]
24 — Джек Піден[en]
23 — Білл Лейсі[en]
23 — Джек Джонс[1][2]
21 — Джонні Дарлінг[3][4]
21 — Берті Фултон[en]
20 — Вел Гарріс[en]

ПосиланняРедагувати


  1. Джек Джонс
  2. Джек Джонс
  3. Джонні Дарлінг
  4. Джонні Дарлінг