Відкрити головне меню

Заіковський Володимир Олександрович

Володимир Олександрович Заіковський (22 лютого 1870 — † ?) — полковник Армії УНР.

Володимир Олександрович Заіковський
Народження 22 лютого 1870(1870-02-22)
Житомир
Смерть невідомо
Громадянство Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Приналежність Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Звання Imperial Russian Army Col 1917 h.png Полковник (7.1.1915)
11 УНР 30-03-1920 Полковник.svg Полковник
Командування начальник Київського артилерійського склепу
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-радянська війна

БіографіяРедагувати

Народився у Житомирі. Походив із дворян Київської губернії.

На службі РІАРедагувати

Закінчив Володимирський Київський кадетський корпус, 2-ге військове Костянтинівськеучилище (1890), Офіцерську артилерійську школу. Служив у 12-й артилерійській бригаді (Проскурів), згодом — в Окремому Забайкальському артилерійському дивізіоні. З 1900 р. — начальник 1-го парку 2-ї Східно-Сибірської стрілецької артилерійської бригади. З 1906 р. служив у 33-й артилерійській бригаді (Київ). З 25 січня 1909 р. — підполковник, командир 2-ї батареї 44-ї артилерійської бригади (Ніжин). З 18 липня 1914 р. — командир 2-го дивізіону 70-ї артилерійської бригади. З 7 січня 1915 р. — полковник. У 1917 р. — начальник 70-ї гарматної бригади на Північному фронті.

На службі УНРРедагувати

В українській армії з 12 січня 1918 р. — командир 2-ї Сердюцької гарматної бригади військ Центральної Ради. З 29 квітня 1918 р. — молодший помічник начальника 2-го відділу Головного артилерійського управління Військового міністерства УНР, згодом — Української Держави. З 6 липня 1918 р. — поза штатом ГАУ, згодом — штаб-старшина для доручень, начальник частини постачання амуніції та телеграфного майна ГАУ 3 16 листопада 1919 р перебував у резерві старшин ГАУ. 3 25 квітня 1920 р. — начальник Київського артилерійського склепу (складу) Армії УНР. 3 7 липня 1920 р. — т. в. о. постійного члена артилерійського комітету артилерійської управи Військового міністерства УНР.

У 1920-30-х рр. жив на еміграції у Польщі.

ДжерелаРедагувати