Заєць Володимир Аполлінарійович

Володимир Аполлінарійович Заєць (9 вересня 1949(19490909), с. Велика Бугаївка Васильківського р-ну Київської області — 20 грудня 2002, Ємен) — радянський та український письменник-фантаст.

Заєць Володимир Аполлінарійович
Народився9 вересня 1949(1949-09-09)
село Велика Бугаївка, Васильківський район, Київська область
Помер20 грудня 2002(2002-12-20) (53 роки)
Ємен
Похованняпохований у березні 2003 року в Києві
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьлікар, письменник
Alma materКиївський медичний інститут
Мова творівросійська,
українська
Роки активності1984—1991
Напрямокпроза
Жанрфантастика
Magnum opusзбірка «Ризиконавти» (1988)
ПартіяКПРС

Життєпис

ред.

Народився в сім'ї службовців. Закінчив Київський медичний інститут (1972) за спеціальністю педіатрія. Працював лікарем-педіатром у Вишгородському центрі швидкої допомоги. Член КПРС.

Літературний шлях розпочав з гуморески, яку приніс до редакції журналу «Перець» 1972 року. Перша науково-фантастична — повість «Были старого космогатора» (1978, російською). Писав російською та українською мовами. Член Спілки письменників СРСР з 1987 р. Був членом Ради Клубу любителя фантастики України. Мешкав у Києві.

Останні роки працював лікарем у Ємені. Загинув там 20 грудня 2002 року за нез'ясованих обставин. Офіційна версія — отруєння метиловим спиртом. Похований у березні 2003-го в Києві.

Твори

ред.

Книги

ред.
  • 1984 — Машина забуття

Збірки оповідань

ред.

Повісті

ред.
  • 1985 — Город, которого не было (укр. Місто, якого не було)
  • 1987 — Земля не обетованная (укр. Земля не обетованна)
  • 1990 — Гипсовая судорога (укр. Гіпсова судома)
  • 1991 — Тяжелые тени (укр. Важкі тіні)
    Фантастична повість, оповідання.— Київ: Радянський письменник,— 304с. ISBN 5-333-00447-1, 65000.

Оповідання

ред.

Упорядник збірника «Пригоди, подорожі, фантастика-90» (1990).

Джерела

ред.