Відкрити головне меню
Прапор династії.
Держава Зайянідів

Заяні́ди (араб. الزيانيون‎, al-Zayyānīyūn; араб. بنو زيان‎, Banū Zayyān) — берберська династія, що правила в Алжирі в 12351551 роках.

НазваРедагувати

  • Заянська династія
  • Заянська держава
  • Зайяніди (Zayyanid)
  • Зійаніди (Ziyyanid)
  • Зіаніди (Zianid)
  • Заєніди (Zayenid)
  • бд аль-Вадід (араб. بنو عبد الواد‎‎, Bānu ʿabd āl-Wād; Abd al-Wadidm, Abd-al-Wadid)
  • Абдальвадіди
  • Зайанідський халіфат (Zayyanid Caliphate)

ІсторіяРедагувати

Династія походить з племені бану абд аль-вад (бану заян) групи зената. Засновник династії Ягморасан Ібн Заян (1235-83), ставши на бік Альмохадів проти Марінідів, отримав від них в управління Середній Магриб та створив в Оранії незалежну державу зі столицею в Тлемсені. Скориставшись міжусобними війнами серед арабських племен, Ягморасан здійснив низку походів проти Марінідів. В 1337 році Тлемсен після дворічної осади був захоплений марінідським правителем Абу-аль-Хасаном. В 1337-48 та 1352-58 роках знаходився під сюзеренітетом Марінідів.

Заяніди вели також постійну боротьбу з Хафсидами, які декілька разів встановлювали над ними свій сюзеренітет. Надання Заянідами кочовим арабським хілялійським племенам земель на основі ікти, прав на збирання податків та інше призвело протягом XV століття до фактичної асиміляції бану хіляль берберських племен зената (так звана арабізація зената).

При Заянідах проходило подальше поширення арабської культури в Алжирі. Тлемсен був великим центром літератури, науки, архітектури; великим впливом в ньому користувались араби Андалусії.

В 1509 році Заяніди були вимушені признати верховну владу іспанців, потім турків Алжира (1517), знову іспанців, Османської імперії (1525). В 1551 році Заяніди були скинуті; західний Алжир перейшов під пряме управління турків.

ЛітератураРедагувати

  • Африка. Енциклопедичний довідник. Т.1-2. Москва, 1986