Зарічний (Граховський район)
Зарі́чний (рос. Заречный) — село (колишнє селище) в Граховському районі Удмуртії, Росія.
| село Зарічний | |
|---|---|
| рос. Заречный | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Удмуртія |
| Муніципальний округ | Граховський район |
| Код ЗКАТУ: | 94 212 825 000 |
| Код ЗКТМО: | 94612447106 |
| Основні дані | |
| Населення | 356 осіб (2010) |
| Поштові індекси | 427733 |
| Телефонний код | +7 34163 |
| Географічні координати: | 56°01′43″ пн. ш. 51°53′31″ сх. д. / 56.02861111113877257° пн. ш. 51.89194444447177545° сх. д.Координати: 56°01′43″ пн. ш. 51°53′31″ сх. д. / 56.02861111113877257° пн. ш. 51.89194444447177545° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 100 м |
| Водойма | річки Январка та Адамка |
| Мапа | |
  Зарічний  Зарічний | |
|
| |
Населення ред.
Населення — 356 осіб (2010[1]; 473 у 2002[2]).
Національний склад станом на 2002 рік:
- росіяни — 81 %
Господарство ред.
В селі діють середня школа, дитячий садок, бібліотека, будинок культури та фельдшерсько-акушерський пункт. Серед підприємств працює Граховський конезавод, який утворений в травні 1948 року з евакуйованих сюди конезаводів.
Історія ред.
В середині XVIII століття нижньогородський купець Гнат Федорович Осокин викупив землі для будівництва Бемишевського заводу, у тому числі і землі біля річки Адамка. Пізніше завод і землі успадкував поміщик Євграф Олексійович Лебедєв, який завіз сюди кріпосних селян з Нижньогородської губернії. Вони утворили село Пустош. За даними 10-ї ревізії 1859 року в селі було 62 двори та проживало 366 осіб. Пізніше частина дворів, збудований уздовж річки Январка стали називатись село Лебедівка. Перед революцією один з нащадків Лебедєва здав землю в Казанський поземельний банк, який управляв нею до 1917 року. Після революції в селі була організована комуна «Безбожник». До 1921 року село входило в склад Граховської волості Єлабузького повіту, потім — Можгинського повіту. В 1924 році Лебедівка та Пустош увійшли до складу Граховської сільської ради, але вже в 1925 році була утворена Лебедівська сільська рада з центром в селі Лебедівка. В роки Другої Світової війни в Пустош евакуюються конезаводи, а в 1950-их роках село стає селищем Зарічний. 1963 року Лебедівська сільська рада ліквідується і села переходять до складу Граховської сільської ради. 20 лютого 1978 року до селища було приєднане село Лебедівка. В 1985 році формується Заріченська сільська рада. 2004 року вона була ліквідована, а селище відійшло до складу Поримозаріченого сільського поселення. З 26 жовтня 2004 року Зарічний втратив статус селища і став селом.
Вулиці[3] ред.
- вулиці — Гагаріна, Гвоздухіна, Дорожна, Конезаводська, Космонавтів, Лебедівська, Нова, Соснова, Центральна, Шкільна
Примітки ред.
- ↑ Результати перепису населення 2010 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Результати перепису населення 2002 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Поштові індекси. Архів оригіналу за 7 липня 2011. Процитовано 8 травня 2010.
Посилання ред.
- www.panoramio.com
- На Вікімапії [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
|
Це незавершена стаття про Удмуртію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |