Зарубинці (Скалатська міська громада)

село Зарубинці
	Церква Воздвиження Чесного Хреста ГосподньогоЦерква Воздвиження Чесного Хреста Господнього
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Громада	Скалатська міська громада
Облікова картка	Зарубинці
Основні дані
Засноване	1747
Населення	519
Територія	1.910 км²
Густота населення	271.73 осіб/км²
Поштовий індекс	47851
Телефонний код	+380 3543
Географічні дані
Географічні координати	49°23′18″ пн. ш. 25°58′53″ сх. д. / 49.38833° пн. ш. 25.98139° сх. д.Координати: 49°23′18″ пн. ш. 25°58′53″ сх. д. / 49.38833° пн. ш. 25.98139° сх. д.
Відстань до; районного центру	35 км
Найближча залізнична станція	Гримайлів
Відстань до; залізничної станції	4 км
Місцева влада
Адреса ради	47851, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Скалат, Грушевського, 2
Карта
	Зарубинці
	Зарубинці
Мапа
	Зарубинці у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Зарубинці.

Зару́бинці — село в Україні, у Скалатській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на заході району. Адміністративний центр колишньої Зарубинецької сільської ради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скалатської міської громади.

Населення — 519 осіб (2001).

Історія ред.

Відоме від 18 століття.

Діяли товариства «Просвіта», «Луг».

1928 внаслідок пожежі частина будівель згоріла.

Населення ред.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[1]:

Мова	Відсоток
українська	98,65%
російська	0,77%
польська	0,58%

Пам'ятки ред.

Є мурована церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (1929), «фігура» Божої Матері.

В селі була дерев'яна церква. У 1843 році її ремонтував майстер-будівничий Каліта Роман^[2]^[3]. Також у селі Зарубинці є пам"ятник загиблих воєнів який знаходиться біля Будинку Культури

Пам'ятники ред.

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970), насипана символічна могила УСС (1992).

Соціальна сфера ред.

Діють загальноосвітня школа І ступеня

Світлини ред.

Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього
Капличка Божої Матері на місці зруйнованого костелу
Символічна могила Борцям за волю України
Автобусна зупинка

Примітки ред.

↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Вуйцик, Володимир; Слободян, Василь. Матеріали до словника народних будівничих // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том CCXLI. Праці Комісії архітектури та містобудування. — Львів, 2001. — С. 544—601. Архів оригіналу за 24 травня 2011. Процитовано 12 січня 2011.
↑ Драґан М. Українські деревляні церкви. — Львів, 1937. — Ч. 1. — С. 151

Література ред.

О. Бойчук, О. Вич. Зарубинці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 624. — ISBN 966-528-197-6.
Zarubińce 1.) wś, pow. skałacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 424. (пол.) — S. 424. (пол.)

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[ukr-socialdata-mova-2001-1] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[2] Вуйцик, Володимир; Слободян, Василь. Матеріали до словника народних будівничих // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том CCXLI. Праці Комісії архітектури та містобудування. — Львів, 2001. — С. 544—601. Архів оригіналу за 24 травня 2011. Процитовано 12 січня 2011.

[3] Драґан М. Українські деревляні церкви. — Львів, 1937. — Ч. 1. — С. 151

[1]

[2]

[3]