Городище «Замок» — пам'ятка археології національного значення, охоронний № 200027-Н, взятий під охорону держави Постановою КМУ № 928 від 03.09.2009.

Замок
Городище "Замок"
Городище "Замок"
Статус: пам'ятка археології національного значення
Тип: городище
Датування: середина VIII - XVIII ст.
Країна: Україна Україна
Регіон: Харківська область, Краснокутський район
Населений пункт: Городнє

ДатуванняРедагувати

Середина VIII—XVIII ст.

ПлощаРедагувати

Майданчик городища = 0,7 га.

РозташуванняРедагувати

На південній околиці с. Городнє Краснокутського району Харківської області, в урочищі Замок, на окремому узвишші, над заплавою правого берега р. Мерла (у місці впадіння в неї її лівої притоки р. Мерчик).

Історія дослідженняРедагувати

Вперше городище Городне і старе городище згадує архієпископ Філарет в XIX ст.[1] В 1920-тих рр. українськими археологами було відкрите і описане городище ранньої залізної доби[2]. В 1960-х роках тут проводив свої дослідження Борис Шрамко. Під час розвідок він створив план городища[3]. В 1973-77 рр. в селі Городне вела робити донецька дослідниця Алла Моруженко[4][5][6]. Під час цих досліджень було знайдено і частково досліджено селище словяно-руських часів із відкладенням роменської культури та часів Київської Русі. Саме нею були проведені перші розкопки, вона дослідила конструкцію оборонного валу та розкопала незначну частину двору. Також велику увагу присвятила дослідженню курганного могильника[7]. І останні роботи на городищі, які носили рятівний характер, були проведені в 2002 р. Середньовічною археологічною експедицією ХНПУ імені Г. С. Сковороди під керівництвом В. В. Колоди[8][9].

ОписРедагувати

Форма городища — округла, розміщується зі східного боку від шосе Краснокутськ—Харків. Городище з усіх боків оточене валом. Вхід до нього розташований з південного боку (від селища).

У давньоруському культурному шарі потужністю 0,2 виявлені різноманітні матеріали. В передматериковому шарі зустрічаються артефакти роменської археологічної культури (серед. VIII—X ст.). Переважна більшість матеріалів відноситься до часів давньоруської держави (XI—XIII ст.) та часів заселення Слобожанщини (II пол. XVII—XVIII ст.). Серед матеріалів давньоруського часу переважають уламки гончарних кухонних горщиків; тут також виявлено чимало залізних наконечників стріл, бронзових прикрас та оздоблення одягу. Пізнє середньовіччя представлено уламками розфарбованих горщиків, глиняних кахлів, залізними цвяхами та свинцевими кулями.

Матеріали з розкопок зберігаються в музеї історії ХНПУ ім. Г. С. Сковороди та в Донецькому національному університеті.

Крім того, в різні часи, місцевими жителями було знайдено чотири візантійські монети[10], які були передані до тоді ще Пархомівського історико-краєзнавчого музею (зараз Пархомівський художній музей ім. П. Ф. Луньова). До 1977 р. вони знаходились тут, а після пограбування їх доля стала не відома.

Сучасне використанняРедагувати

Частина городища вкрита молодим лісом та зайнята городами;  решта території — задернована.

ПриміткиРедагувати

  1. Филарет. Историко-статистическое описание Харьковской епархии [под ред. Парамонова А. Ф.]. — Харьков: Харьковский частный музей городской усадьбы, 2005. -  Т.2. — С.36.
  2. Записки Всеукраїнського археологічного комітету. Т.1. К., Вид-во ВУАН, 1930. С. 97-98.
  3. Качало С. І. Дослідження старожитностей с. Городне на Краснокутщині / Слобожанське культурне надбання: Збірка статей учених з памяткоохоронної роботи. — Харків: Курсор, 2009. — Вип. 2. — С.79.
  4. Моруженко А. А. Отчет лесостепной скифской экспедиции Донецкого государственного университета о разведках и расскопках в 1973 г. — Донецк, 1974. — 20 с. // Архів Інституту археології НАН України. — 1973/33.
  5. Моруженко А. А. Отчет лесостепной скифской экспедиции Донецкого государственного университета о разведках и расскопках в 1974 г. — Донецк, 1975. — 29 с. // Архів Інституту археології НАН України. — 1974/68.
  6. Моруженко А. А. Отчет лесостепной скифской экспедиции Донецкого государственного университета о работах в 1975 году — Донецк, 1974. — 67 с. // Архів Інституту археології НАН України. — 1975/39.
  7. Качало С. І. Дослідження старожитностей с. Городне на Краснокутщині / Слобожанське культурне надбання: Збірка статей учених з памяткоохоронної роботи. — Харків: Курсор, 2009. — Вип. 2. — С.79-80.
  8. Колода В. В. Работы на средневековых памятниках в с. Городное // Археологічні відкриття в Україні 2001—2002. — Київ: Видав. ІА НАН України, 2003. С. 129—131.
  9. Колода В. В., Свистун Г. Е. Отчет о новых археологических исследованиях Средневековой археологической экспедиции Харьковского госпедуниверситета славяно-русских памятников в селе Городное в 2002 г. — Харьков, 2003 // Науковий архів Науково-дослідної археологічної лабораторії ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. № 13/2002.
  10. Качало С. І. Дослідження старожитностей с. Городне на Краснокутщині / Слобожанське культурне надбання: Збірка статей учених з памяткоохоронної роботи. — Харків: Курсор, 2009. — Вип. 2. — С.82.