Замок Ротенфелс (Штирія)
Замок Ротенфелс (нім. Burg Rothenfels) стоїть на 100 м скелі над містом Обервелц (нім. Oberwölz) округу Мурау землі Штирія Австрії. Перша назва замку Вьольц (нім. Wölz) була змінена через червоний колір скелі, на якій він стоїть (Rothenfels → Червона скеля).
Ротенфелс | ||||
---|---|---|---|---|
Замок Ротенфелс | ||||
46°59′24″ пн. ш. 14°23′31″ сх. д. / 46.99000° пн. ш. 14.39194° сх. д. | ||||
Тип | замок[1] | |||
Статус спадщини | пам'ятка культурної спадщини[d][1] | |||
Країна | Австрія | |||
Розташування | Oberwölzd[1] | |||
Перша згадка | 1305 | |||
Стан | готель | |||
Замок Ротенфелс у Вікісховищі |
Історія
ред.Король Генріх II Святий подарував 1007 місцевість єпископу Фрайзінг Егілберту, який заклав замок з донжоном і поставив бургграфа. Перша згадка походить з 1305 року. У середині XIV ст. замок розбудували. Якщо з півдня замок стоїть над прямовисною скелею, то з потилежної сторони до нього веде ледь похила рівнина. Замок належав єпископам до 1803, коли після скасування клерикального правління він перейшов до держави, а 1823 його продали на аукціоні за 20.200 гульденів. У ХІХ ст. замкові покої були декоровані у стилі історизму — неоготики. Він декілька разів змінював власників і перебуває у приватній власності.
Замок з складається з розміщеної на скелі найдавнішої частини цитаделі і форбургу дещо внизу. У дворі цитаделі знаходиться водойма, а частини замку виникли внаслідок перебудов XIV–XVII ст.
Джерела
ред.- Walter Brunner: „Uueliza“ – Wölz. Geschichte der Kulturlandschaft und der Menschen im Bereich der Ortsgemeinde Oberwölz-Umgebung. Oberwölz-Umgebung 2009 (нім.)
- Österreichische Kunsttopographie, Die Kunstdenkmäler des Gerichtsbezirkes Oberwölz, Bd. 39, Wien 1973 (нім.)
- Tippl Johann, Oberwölz Bilder aus der Vergangenheit der Stadt und ihrer Umgebung, Graz 1868 (нім.)
Посилання
ред.- Rothenfels [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
- Burg Rothenfels [Архівовано 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
Примітки
ред.- ↑ а б в г Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.