Якутська залізниця (рос. Якутская железная дорога; Железные дороги Якутии) — підприємство, створене 2 жовтня 1995 року для управління і завершення будівництва Амуро-Якутської залізничної магістралі. При створенні компанії акціонерами стали федеральний центр і адміністрація Якутії (50/50). Статутний капітал компанії склав 3 872,7 млн рублів[3].

Якутська залізниця
"Тимир Суол Якутии" Акционернай Общество"
АО "АК "ЖДЯ"[1]
Тип залізнична компанія
Форма власності відкрите акціонерне товариство
Статус діюча
Засновано 1995
Штаб-квартира Якутськ
Роки функціонування з 1995
Країна Росія Росія
Ширина колії 1 520 мм
Чистий прибуток 89 654 000 ₽ (2017)[2]
Співробітники 1123 осіб (2019)
Материнська компанія Російські залізниці
Сайт rw-y.ru

CMNS: Залізниці Якутії у Вікісховищі

Історія ред.

У 1996 почалася експлуатація залізничного ділянки Нерюнгрі — Алдан.

У 2002 вантажне повідомлення було відкрито на ділянці Нерюнгрі — Томмот, а в 2004 році на тому ж ділянці було відкрито регулярне пасажирське сполучення.

У 2006 після візиту президента РФ Володимира Путіна в Якутію було підписано угоду «Про здійснення діяльності з організації перевезень вантажів у вантажних вагонах і контейнерах у прямому сполученні», завдяки якому, ВАТ «АК „ЖДЯ“» офіційно визнано інфраструктурою залізничного транспорту загального користування.

У 2007 50% акцій, що належали Російській Федерації, передані у власність ВАТ «Російські залізниці». У тому ж році фахівцями компанії спільно з Федеральною службою по тарифах було розроблено тарифне керівництво для перевезень вантажів по інфраструктурі Нерюнгрі — Томмот.

У 2009 відкрито робочий рух на ділянці Томмот — Амга[3].

У 2010 проведено укладання «срібної ланки» на станції Кердьом.

15 листопада 2011 проведено укладання «золотої ланки» на лінії Беркакіт — Томмот — Нижній Бестях. У заході взяли участь Президент РФ Дмитро Медведєв і глава РЖД Володимир Якунін. Протяжність лінії в даний момент становить 808 км. Передбачалося, що подальшим кроком у розвитку дороги стане будівництво суміщеного автомобільно-залізничного мосту через річку Лена[4].

Галерея ред.

Джерела ред.