Залізниця Белград — Бар
Залізниця Белград—Бар — залізниця, що з'єднує сербську столицю Белград з містом Бар, великим морським портом у Чорногорії.
42°46′10″ пн. ш. 19°32′07″ сх. д. / 42.76944444° пн. ш. 19.53527778° сх. д. | |
Тип | залізнична лінія |
---|---|
Засновано | 1976 |
Штаб-квартира | Сербія, Боснія і Герцеговина і Чорногорія |
Власник(и) | Сербські залізниці |
Залізниця Белград — Бар у Вікісховищі |
Опис
ред.Залізниця Белград—Бар має стандартну ширину колії, завдовжки 476 км. З них 301 км залізниці прямує Сербією і 175 км Чорногорією. Повністю електрифікована (25 кВ, 50 Гц змінного струму). На шляху має 254 тунелі загальною довжиною 114 435 м та 435 мости (загальна довжина 14 593 м). Найдовші тунелі — Созіна — 6.17 км та Златибор — 6.139 км (4 мили). Найбільший і найвідоміший міст — віадук Мала Рієка, завдовжки 498 м (1634 фута) та кліренсом 198 м.
Найвища точка залізниці — 1,032 м над рівнем моря, у місті Колашин. Залізниця знижується до 40 м над р.м. у Подгориці на порівняно короткій відстані, таким чином градієнт на цій ділянці 25 ‰.
Невелика ділянка залізниці 9 км проходить тереном Боснії та Герцеговини, біля міста Штрпчі, але поїзди там не зупиняються.
За часів СФРЮ час поїздки становив сім годин, на 2010-ті через кепський стан колії — 11 годин.
Станції
ред.Докладніше: Залізничні станції Чорногорії[en]
Історія
ред.Рішення про будівництво залізниці між Белградом та Баром було прийнято в 1952 році як національний проект СФРЮ. Проте фінансування проекту було передано союзним республікам СР Сербії та СР Чорногорії.
Здача до експлуатації залізниці відбувалось наступними чергами:
- Ресник — Вреоці в 1958
- Подгориця — Бар в 1959
- Вреоці — Валево в 1968
- Валево — Ужиці в 1972
- Ужице — Подгориця в 1976
Будівельні роботи було завершено 27 листопада 1975 року, золотий костиль було забито на південь від Колашин. Залізниця була відкрита 28 травня 1976 року. Електрифікація була завершена наприкінці 1977 року.
У 1990-і залізниця Белград-Бар зазнала хронічного недофінансування протягом 90-х років, що призвело до погіршення стану залізниці та стало причиною залізничної катастрофи у Бір'є, загинуло 47 пасажирів.
В 1999 залізниця зазнала руйнацію через бомбардування літаками НАТО.
У 2016 р. Сербія розпочала реконструкцію залізниці на своїй території, маючи на меті, щоб лінія могла підтримувати максимальну швидкість 120 км/год, як це передбачено в оригінальному проекті
Галерея
ред.Див. також
ред.Посилання
ред.- Studie der Weltbank zur Belgrad-Barer Eisenbahn von 1968 mit vollständigem Report (PDF) [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Die Baugeschichte Eisenbahn Beograd–Bar. Eine Dokumentation des Diskurses in jugoslawischen Medien 1952—1976. Projektseite und historische Datenbank der Beograd–Bar-Bahn der Christian-Albrechts-Universität zu Kiel [Архівовано 2 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Fotos von den Staatsfeierlichkeiten am 28. Mai 1976 im Hauptbahnhof Belgrad im Museum der Geschichte Jugoslawiens
- Beograd-Bar-Bahn in der Enzyklopädie Zur Eisenbahngeschichte des Alpen-Donau-Adria-Raumes von Elmar Oberegger [Архівовано 8 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Branislav Marović: Beograd — Bar. In: 100 godina željeznice Crne Gore. Cetinje, 2009. (montenegrinisch, PDF, 4,17 MB) [Архівовано 9 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Josip Broz Titos Rede zur Eröffnung der Bahnstrecke Belgrad-Bar: Audiomaterial der RTV — „Prvi putnik na pruzi Beograd-Bar“[недоступне посилання з липня 2019]
- Archivaufnahmen vom 29. Mai 1976 über die Ankunft des Jugoslawischen Staatspräsidenten Josip Broz Tito in Bar zur Eröffnung der Bahnstrecke [Архівовано 21 січня 2016 у Wayback Machine.]