Йосиф Богдан Залеський
| Йосиф Богдан Залеський | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Józef Bohdan Zaleski | ||||
 | ||||
| Псевдонім | Polanin Dnieprowy[1] і B. Zabrzeziński[1] | |||
| Народився |
2 (14) лютого 1802 Богатирка, Таращанський повіт, Київська губернія, Російська імперія | |||
| Помер |
31 березня 1886 (84 роки) Париж | |||
| Поховання | Цвинтар Монмартр | |||
| Діяльність | мовознавець, поет, письменник, перекладач | |||
| Alma mater | Імператорський Варшавський університет | |||
| Мова творів | польська | |||
| Рід | Залеські гербу Правдичd | |||
| Автограф |
 | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
 Йосиф Богдан Залеський у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Йосиф (або Юзеф[3]) Богдан Залеський (пол. Józef Bohdan Zaleski; 2 (14) лютого 1802, Богатирка — 31 березня 1886, Париж) — польськомовний поет і громадський діяч.
Життєпис ред.
Батько — Вавжинець Залеський, мати походила з молдовської родини — Марія Буркатовна, прадід був запорозьким козаком, долю якого поет відобразив в думі «Зозулич».
Богдан був 13 дитиною в сім'ї. Після його народження мати померла. Батько віддав сина на виховання родичам.
1812 року пішов до школи в Умані. Тут познайомився із Северином Гощинським та Михайлом Грабовським, з якими його пов'язувала подальша дружба. Не закінчивши школу разом з Северином Гощинським 1826 року Богдан їде до Варшави. Знайомиться з Казимиром Бродзінським.
Через нестачу грошей починає працювати вчителем. Брав участь у Листопадовому повстанні. Після поразки повстання разом із сеймом змушений був виїхати до Парижа.
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
1. Лист (записка) Миколи Гоголя Богдану Залеському, Париж, лютий 1837 року // Канал «История Руси» на YouTube, 29 квітня 2022. |
Заприятелював у Парижі з Адамом Міцкевичем та 1836 року з Миколою Гоголем, з яким переважно спілкувався українською мовою через незнання останнім польської[4]. У Парижі був у колі польських емігрантів. Наприкінці життя цікавився релігією, мав на думці стати чернцем.
Помер у Парижі, де й похований. Посмертний портрет написала Анна Білінська — художниця, народжена у Златополі.
Творчість ред.
Під час проживання в Умані був зачарований народними думами та співом лірників про козацькі подвиги та козацьких гетьманів. Цікавився козацьким минулим. Створив ряд дум присвячених козацькій тематиці та козацьким подвигам.
Є засновником «української школи» в польській літературі й співцем «козацького романтизму». Поклав свої історичні думи на музику українських дум. Думи Залеського тісно пов'язані з Україною і характеризують його як Співця Степу.
Козацькій темі присвятив:
10 дум:
- З Савур Могили або дума про першого гетьмана.
- Дума «Лях Сердечний»
- «Люлі-люлі немовляті Івоні»
- Дума про Мазепу
- Дума про гетьмана Косинського
- Дух степу
- Хотинська битва
- Степ
- Подвійний кінець
- Смутна Краковянка (Княжна Ганка Ружинська)
- Зозулич
- Золота дума
3 рапсодії:
- Ян Бенявський (про сина чигиринського старости)
- Демян князь Вишневецький 1826
- Трахтемирівський монастир
2 історичні пісні:
- Чайки (про похід Конашевича на Синоп)
- Третій штурм Ставище
5 поезій:
- До Польки (Золотаренко в Варшаві)
- Гей, гей Батьку Отамане!
1 колискову:
- «Люлі-люлі немовляті Івоні»
2 українські народні пісні:
- Похід
- Виїзд без повернення
Опис Запорозької Січі Богданом Залеським ред.
У поясненні до думи Зозулич Залеський писав у листі Адамові Міцкевичу, що в цій думі показана доля його прадіда. І дає короткий опис Запорозькій Січі: він описує січ, як величезний чоловічий монастир із чіткими правилами. Козаки, якщо вони не були у військових походах проти невірних, займалися ловлею риби, полюванням і виготовленням «чайок». Жінкам на Січ вхід був заборонений. У кінці року, під час вибору старшини кожний міг повернутися на Україну, позаяк кожний заслужив у походах на власну домівку та жінку. Кожний добровільно міг прийти на Січ, та занести себе до реєстрової книги. Частина козаків мали в Січі свою батьківщину, це були діти без батьків, яких присилали на Січ або яких козаки підбирали в походах, їх виховували в Січі старі посивілі вояки. Для цих дітей Степ був батьком, а Січ — мати. Їм давали придумані імена найчастіше називали назвами птахів або просто зозуличами. З таких дітей виростали найкращі козаки віддані своєму козацькому кошу.
Одним з них був прадід Богдана Залеського.
Примітки ред.
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Василь Верига. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок ХІХ ст.).— Львів: Світ, 1996.— 448 с.— С. 113; 412. ISBN 5-7773-0359-5
- ↑ Шенрок В. І. Материалы для биографии Гоголя. Том 3. М. : Типография Э. Лисснера и Ю. Романа, 1895. С. 166 (рос. дореф.)
Джерела та література ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Йосиф Богдан Залеський |
- П. В. Голобуцький. Залєський (Zaleski) Юзеф-Богдан [Архівовано 1 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 228. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
Посилання ред.
- Залеські Богдан [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 464. — 1000 екз.
- Діонісій Залеський Листування Юзефа Богдана Залеського. Львів. 1900—1904. Т.1-5 [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.](пол.)
- Поезії Богдана Залеського [Архівовано 16 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Wieszcze oratorium Bohdana Zaleskiego [Архівовано 16 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)