Загальний страйк на півдні Російської Імперії

Загальний страйк на півдні Російської Імперії 1903 — кульмінаційна точка розвитку робітничого руху напередодні революції 1905—1907. Відбувся у лип.–серп. 1903. У страйкові взяло участь більш як 200 тис. робітників, переважно з великих підпр-в Закавказзя й України. Почавши страйк як суто екон. акцію з вимогами 8-годинного робочого дня, підвищення заробітної плати тощо, страйкарі під впливом агітації представників політ. партій, збройних сутичок із військами та поліцією висунули й політ. вимоги, зокрема гасло "Геть самодержавство!". Ініціаторами страйку виступили одночасно робітники Баку (нині столиця Азербайджану) й Одеси. 1 лип. 1903 страйк спалахнув на одному з бакинських підпр-в і протягом кількох днів охопив понад 40 тис. пролетарів міста, а також поширився на пром. міста Закавказзя – Тифліс (нині м. Тбілісі, столиця Грузії), Батумі (Грузія) та ін. Страйк в Одесі почали робітники залізничних майстерень, де працювало понад 2 тис. осіб. 17 лип. кількість страйкарів у місті досягла 40 тис. У Києві впродовж 21 лип.–1 серп. страйкувало понад 15 тис. осіб. 22 лип. війська відкрили вогонь по страйкарях, які зібралися біля залізничного вокзалу (4 особи було вбито, 22 – поранено). 21 лип. застрайкували робітники Миколаєва, 7 серп. – Катеринослава (нині м. Дніпропетровськ), 8 серп. – Керчі та ін. міст. У цілому в Україні в заг. страйкові взяли участь більш як 115 тис. осіб з 552 пром. підпр-в. Страйки скрізь супроводжувалися багатотисячними мітингами та демонстраціями, зіткненнями з поліцією і військами. Під час заг. політ. страйку дискредитували себе організовані 1901–03 поліцією з ініціативи жандармського полк. С.Зубатова легальні псевдопрофспілкові орг-ції. За допомогою цих т. зв. поліцейських профсоюзів царизм намагався деполітизувати розвиток робітн. руху. Втратили вплив у робітн. середовищі й т. зв. економісти (див. Економізм) – прихильники винятково екон. методів боротьби. Провалилися також спроби есерівських орг-цій (див. Партія соціалістів-революціонерів) здійснити в ході страйку терористичні акти в кількох містах.

ДжерелаРедагувати