Відкрити головне меню

Економізм — реформістська течія в російському соціал-демократичному русі на рубежі 1920 століття.

Назву «економізм» цій течії дали революційні соціал-демократи. Цитаделями економізму були закордонний «Союз русских социал-демократів» у Берліні1898; друкований орган — ж. «Рабочее дело»), союзи боротьби за визволення робітничого класу (пізніше — відповідні місцеві комітети Російської соціал-демократичної робітничої партії) у Санкт-Петербурзі (друкований орган — газ. «Рабочая мысль»), у Москві, в Іваново-Вознесенську (нині м. Іваново, в РФ), в Києві, в Катеринославі (нині м. Дніпро). До заснування економізму належали К.Кускова, С.Прокопович, К.Тахтарьов, В.Кричевський, О.Мартинов (18991900 — член катеринославського к-ту РСДРП, редакції газети «Южный рабочий»), В.Акімов.

Найбільш вдало принципи економізму викладені в підготовленому не для друку «Кратком изложении взглядов», написаному К.Кусковою, яке отримало назву «Кредо», та документі Київського комітету РСДРП «Profession de foi». Не зважаючи на певні відмінності в поглядах, усі прихильники економізму виступали проти пропаганди марксизму в Російській імперії на етапі буржуазної революції. Вважали, що рушійною силою класової боротьби є економічні інтереси, а політична боротьба є продовженням економічної боротьби.

Власне політичну боротьбу в існуючих умовах вони обмежували боротьбою за «політичні права» та демократичні реформування суспільства, а її методи — легальної опозиції. Виступали за союз із ліберальною буржуазією, проти єдності соціал-демократичного руху та утворення політичної партії пролетаріату на принципах централізму. Вважали, що соціалістична свідомість формується в процесі класової боротьби стихійно. Партію розглядали не як вузькокорпоративну класову організацію, яка створена з метою захисту демократичних інтересів усіх громадян.

Вплив прихильників економізму в робітничому середовищі не був тривалим, уже до 1903 вони його майже повністю втратили, а після II з'їзду РСДРП приєдналися або до меншовиків, або до Конституційно-демократичної партії. Близькими до принципів економізму були програмні положення Єврейської незалежної робітничої партії[1][2][3][4].

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Кускова Е. Русские ведомости. 1863—1913. Сборник статей. М., 1913.
  • Астров В. «Экономисты» предтечи меньшевиков. В кн.: «Экономизм» и рабочее движение в России на пороге ХХ века. М., 1923;
  • Политические партии России. Конец ХIХ — первая треть ХХ века: Энциклопедия. М., 1996.