Завоювання Кефалонії (1500)

Завоювання Кефалонії (відоме також як Облога замку Святого Георгія)  — завоювання острова Кефалонія і розташованого на ньому замку Святого Георгія, що відбувалось з 8 листопада до 24 грудня 1500 р., в рамках Другої османсько-венеційської війни (1499—1503). Об'єднана іспано-венеційська армія під командуванням капітана Гонсало Фернандеса де Кордови зуміла захопити і утримати за собою османську фортецю на острові Кефалонія і, як наслідок — сам цей острів.

Завоювання Кефалонії
Друга османсько-венеційська війна (1499—1503)
Острів Кефалонія
Острів Кефалонія
Острів Кефалонія
38°12′ пн. ш. 20°30′ сх. д. / 38.2° пн. ш. 20.5° сх. д. / 38.2; 20.5
Дата: 8 листопада — 24 грудня 1500
Місце: Кефалонія, Іонічне море
Результат: Перемога об'єднаного іспансько-венеційського флоту
Сторони
Венеційська республіка Османська імперія Османська імперія
Командувачі
Антоніо Грімані
Військові сили
невідомо невідомо

Передумови

ред.

Кефалонія, один із Іонічних островів біля західного узбережжя Греції, в складі острівного Пфальцграфства Кефалонії та Закінфу перебував у руках італійської родини Токко до 1479 року, коли він був захоплений Османською імперією[1]. За винятком короткого періоду венеційського контролю в 1482–83 рр., острів залишався в руках Османської імперії до 1500 р.[2]

Друга османсько-венеційська війна розпочалася в 1499 р. У серпні 1499 року османський флот на чолі з адміралом Кемаль-реїсом розбив в битві при Дзонкйо в Іонічному морі венеційський флот, після чого 24 серпня османська суходольна армія захопила західно-грецький порт Лепанто, що знаходився під владою Венеції. В серпні 1500 року османський флот на чолі з Кемаль-реїсом знову розгромив венеційців на морі в битві при Модоні, що дозволило османам 9 серпня 1500 року взяти штурмом сам Модон, після чого відбулася капітуляція сусідніх венеційських фортів Корон і Наваріно[3].

Захоплення острова

ред.

Після ряду відчутних поразок венеційський дож Агостіно Барбаріго звернувся по допомогу до Святого Престолу і католицьких монархів Іспанії Ізабелли і Фернандо. Остані у відповідь на заклик 17 серпня 1500 р. надіслали на допомогу Венеції іспанські сили з Сицилії на чолі з генерал-капітаном Гонсало де Кордова. За допомогою іспанського флоту, новопризначений Генерал-капітан моря (італ. Capitano generale da Mar) Бенедетто Пезаро висадився 8 листопада на Кефалонії, а 24 грудня після облоги взяв столицю острова — замок Святого Георгія[4]. Після цього іспанський командувач та його флот повернулися на Сицилію, а сам Пезаро продовжив боротьбу і у серпні 1502 року захопив фортецю Санта-Маура на сусідньому острові Лефкада.

Коли в грудні 1502 р. у Константинополі був укладений загалом несприятливий для Венеції мирний договір, що закінчив Другу османсько-венеційську війну, замок Святого Георгія і вся Кефалонія залишилася у венеційському володінні, тоді як замок Санта-Маура і вся Лефкада в 1503 р. були повернені османам[5].

Примітки

ред.
  1. Setton (1978), pp. 98, 290
  2. Setton (1978), p. 515 (note 40)
  3. Setton (1978), pp. 515—522
  4. Setton (1978), pp. 522—523
  5. Setton (1978), p. 523

Джерела

ред.
  • Freely, John. (2008). The Ionian Islands: Corfu, Cephalonia, Ithaka and Beyond ISBN 1-84511-696-8
  • Setton, Kenneth M. (1978). The Papacy and the Levant (1204—1571), Volume II: The Fifteenth Century. Philadelphia: The American Philosophical Society. ISBN 0-87169-127-2.