Відкрити головне меню
Заводнення покладів: а – законтурне; б – приконтурне; в – з розрізанням на окремі площі; г – блокове; ґ– осьове; д – кільцеве; е – центральне; є – осередкове

Заводнення (рос. заводнение, англ. flooding, нім. Fluten n, Wasserfluten n) – спосіб впливу на пласт при розробці нафтових родовищ, при якому підтримка і відновлення пластового тиску і балансу енергії здійснюються закачуванням води.

Зміст

Загальний описРедагувати

Заводнення забезпечує високі темпи видобутку нафти і порівняно високий ступінь видалення нафти (до 70%). Як робочий аґент використовуються води водоймищ (річки, моря, озера), глибинних водоносних горизонтів, пластові води, а також розчини ПАР, полімерів, двоокису вуглецю і лугів, що характеризуються підвищеними нафтовитіснювальними властивостями.

3. - найбільш інтенсивний і економічно ефективний спосіб впливу на нафтовий пласт. Дозволяє зменшити число нафт. свердловин, підвищити їх дебіти, знизити собівартість нафтовидобутку.

У залежності від розташування нагнітальних свердловин розрізняють:

  • з а к о н т у р н е З. (свердловини розташовують за межами нафтоносної частини продуктивного пласта по периметру покладу);
  • п р и к о н т у р н е 3. (свердловини бурять у водонафт. зоні пласта між внутр. і зовн. контурами нафтоносності),
  • в н у т р і ш н ь о к о н т у р н е З. (воду закачують безпосередньо в нафтонасичену частину пласта) та
  • к о м б і н о в а н е З.

ЗАВОДНЕННЯ НАФТОВОГО (ГАЗОВОГО) ПЛАСТАРедагувати

ЗАВОДНЕННЯ НАФТОВОГО (ГАЗОВОГО) ПЛАСТА, (рос. заводнение нефтяного (газового) пласта; англ. flooding of an oil (gas) reservoir; нім. Fluten n von Erdöl– und gasführenden Flözen n) – поступове заповнення нафтового (газового) пласта водою того ж пласта, що знаходиться за контуром нафтоносності (газоносності), внаслідок виснаження пласта в процесі розробки; заповнення нафтового (газового) пласта водою, що проникає з інших пластів внаслідок низької якості цементування свердловини під перепадом тиску. Штучне заводнення здійснюється для підтримування пластового тиску.

КОЕФІЦІЄНТ ЗАВОДНЕННЯ – відношення об’єму промитої частини пустотного простору продуктивного пласта, охопленого процесом витіснення, до загального об’єму пустот цього простору, початково насиченого нафтою.

Практичні аспекти застосування заводненняРедагувати

Найчастіше застосовуються кілька систем заводнення нафтових покладів: закон-турне, внутрішньоконтурне, виборкове і комбіноване. Законтурне заводнення застосовується при закачуванні води в нагнітальні свердловини, розташовані в законтурній частині родо-вища. При внутрішньоконтурному заводненні родовище розділяється рядами нагнітальних свердловин на окремі блоки самостійної розробки, і нафта витісняється під впливом напору води, що нагнітається. Вибіркове (майданне) заводнення особливо ефективно при розробці малопроникних пластів. Поліпшення поточних показників розробки родовища і підвищення ефективності кінцевої нафтовіддачі пластів найбільшою мірою досягається при внутрішньоконтурному заводненні, що зумовило його широке застосування у всіх нафтови-добувних районах.

Якість води, що використóвується для завóдненняРедагувати

Вимоги до води, що використовується для закачування в нафтовий поклад, щодо хімічної сумісності з пластовою водою і стабільності складу; відсутності мікроорганізмів; підвищеної нафтовитіснювальної здатності; мінімального вмісту нафтопродуктів і механічних домішок, які знижують приймальність нагнітальних свердловин; корозійної пасивності; мінімальних витрат на очищення і підготовку води.

Дослідження води, яку використовують для заводнення включає: - визначення загального вмісту завислих частинок і їх гранулометричний склад; - визначення температури; - аналіз складу і кількості бактерій; - визначення вмісту вуглеводнів; - дослідження корозійного складу води; - визначення електропровідності; - дослідження можливості сумісного використання морської і пластової води для закачування, і характеру хімічних реакцій, які приводять до утворення осадків (іонів Са++, Мg++, Sr++ і S04).

Значення рН води, яку закачують повинна бути в межах 4,5-8,5.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати