Забуття (роман)

історичний роман 2016 року

«Забуття» — роман, що написаний українською письменницею Танею Малярчук та вперше опублікувався в Україні 2016 року у «Видавництві Старого Лева»[1]. Роман розповідає про пошуки жінкою себе через дослідження життя В'ячеслава Липинського. Книжка увійшла у Довгий список літературної премії Книга року ВВС-2016[2], згодом і у короткий[3], а 9 грудня 2016 року було оголошено про перемогу[4]. Пізніше отримала премію «ЛітАкцент року» в номінації «Золота булька» як книжка-розчарування.

«Забуття»
Обкладинка українського видання
АвторТетяна Малярчук
Дизайн обкладинкиНазар Гайдучик
КраїнаУкраїна Україна
Моваукраїнська
Жанрісторичний роман
ВидавництвоУкраїна — Видавництво Старого Лева
Видано2016
Тип носіядрук (оправа)
Сторінок256
ISBN978-617-679-330-4

Опис

ред.

Що таке час, як не кит, який поглинає все, зрівнюючи у бездонному череві геніїв і невдах, шляхетних добродіїв і політичних злочинців. Скільки людських життів непересічних українців стали тим заковтнутим планктоном. Їх неможливо дістати із забуття, хіба що хтось із живих відчує нагальну потребу згадувати. У цьому романі тим славетним забутим є В'ячеслав Липинський, український історик польського походження, філософ і невдалий політик, засновник українського монархізму. Його життя було суцільним рухом проти вітру, пожертвою заради ідеї. Але й ним поживився синій кит української пам'яті. Авторка вкладає розповідь про цього чоловіка в уста молодої жінки, героїні роману, нашої сучасниці, котра досліджує старі газети, щоб віднайти власну ідентичність і доторкнутися до минулого, яке вирізали з її історії, як з кіноплівки[1].

  «Забуття» — це мій роман про ХХ століття, мої сто років, але не самотності, а втраченої пам’яті  

— Таня Малярчук[5]

Історія створення

ред.

Роман писався 4 роки[6], авторка працювала в Австрійській національній бібліотеці над історичними матеріалами більше року, а перші 100 сторінок вона переписувала 5 разів[7]. Таня Малярчук, перебираючи сотні можливих, довго не могла вибрати назву для свого роману, а на одному із літературних заходів, зустрівшись із Юрієм Андруховичем, до письменниці «прийшла ця назва» — «Забуття»[6].

Відгуки

ред.

Анастасія Герасимова на сайті культурно-видавничого проекту «Читомо» написала, що: «Малярчук вдається до майже мінімальних мовних стилізацій і наближень до часу Липинського, але при цьому лаконічно, але впевнено створює кілька виразних другорядних персонажів… Здається, що у тексті „Забуття“ цінність саме у деталях, маленьких людях, які обрамляють велику особистість, одночасно створюючи її»[8], а член журі Книги року ВВС Марта Шокало написала, що «„Забуття“ — важка книжка, але написана легко і пронизливо… Цей роман схожий на вирваний із душі іржавий цвях, який не давав їй жити»[9].

Видання

ред.

Книгу видано у 2016 році у «Видавництві Старого Лева».

Книгу перевидано 2024 року накладом 1500 примірників.

Джерела

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Забуття. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 17 жовтня 2016. Процитовано 27 листопада 2016.
  2. ВВС Україна оголошує "довгі списки" Книги року ВВС-2016. Українська служба BBC. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 27 листопада 2016.
  3. ВВС Україна оголосила короткі списки премій Книга року ВВС-2016 та Дитяча Книга року ВВС-2016. Українська служба BBC. 1 грудня 2016. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 1 грудня 2016.
  4. Оголошено переможців премії Книга року ВВС-2016. Українська служба BBC. 9 грудня 2016. Архів оригіналу за 9 грудня 2016. Процитовано 9 грудня 2016.
  5. Сто років втраченої пам’яті. Уривок з нового роману Тані Малярчук “Забуття”. Українська правда. 20 серпня 2016. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 27 листопада 2016.
  6. а б Таня Малярчук - про «Забуття» у Львові. Видавництво Старого Лева. 7 жовтня 2016. Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 27 листопада 2016.
  7. Володимир Грисюк (30 вересня 2016). Таня Малярчук свій роман переписувала п'ять разів. Газета по-українськи. Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 27 листопада 2016.
  8. Анастасія Герасимова (5 жовтня 2016). «Забуття» чи знаходження себе через Липинського. Читомо. Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 27 листопада 2016.
  9. Марта Шокало (5 грудня 2016). Протяг із душі і минулого - рецензія на Малярчук. Українська служба BBC. Архів оригіналу за 9 грудня 2016. Процитовано 9 грудня 2016.

Посилання

ред.
  1. Забуття. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 17 жовтня 2016. Процитовано 27 листопада 2016.