Вікіпедія

Лев Ґалаґан

український журналіст
(Перенаправлено з Грисюк Володимир Петрович)

Лев Ґалаґа́н (справжнє ім'я — Грисюк Володимир Петрович, нар. 28 липня 1993, Луцьк) — доктор філософії з журналістики (PhD), медіаексперт та дослідник масових комунікацій. Член Національної спілки журналістів України[1].

Лев Ґалаґан
Вільнюс, травень 2015
Народився 28 липня 1993(1993-07-28) (30 років)
Луцьк, Україна
Країна  Україна
Діяльність журналіст, викладач університету
Alma mater Факультет філології та журналістики ВНУ імені Лесі Українки і ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка
Науковий ступінь доктор філософії
Заклад Фоліо, Сегодня, Обозреватель, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Київський міжнародний університет і Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Членство Національна спілка журналістів України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грисюк.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґалаґан.

Біографія ред.

Народився 28 липня 1993 року в місті Луцьку в родині музиканта та кондитерки, старша сестра — дизайнер, викладачка живопису та рисунку, кандидат наук з мистецтвознавства[2].

Закінчив з відзнакою інститут філології та журналістики, а також юридичний факультет ВНУ ім. Лесі Українки (2011—2017). Отримав диплом магістра медіакомунікацій з відзнакою в навчально-науковому інституті журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка (2015—2017).

2016 р. — працював у видавництві «Фоліо» та писав для «Газети по-українськи» (Gazeta.ua), журналу «Країна».

2017—2021 рр. — аспірант КНУ ім. Тараса Шевченка[3][4].

2017—2021 рр. — співпрацює з сайтом «Сегодня»[5].

2021 р. — випусковий редактор, керівник розділу life-видання «Обозреватель»[6].

2020—2022 рр. — викладав курс сучасного мистецтва та медіа-арту у ВНУ ім. Лесі Українки (Луцьк)[7][8], журналістику в Київському міжнародному університеті[9][10] та Київському університеті імені Бориса Грінченка[11][12].

У 2022 році захистив дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії з журналістики[13]. Науковий керівник: професор, академік В. Різун[14].

Творчість ред.

В журналі «Країна» виходять авторські колонки В. Грисюка[15]. Блоґи — на сайті журналу «Новое время»[16], «Детектор медіа»[17] та «Обозреватель».

Відзнаки ред.

Перемагав у конкурсах наукових робіт з української мови та літератури (Кам'янець-Подільський, 2012), з видавничої справи та редагування (Львів, 2014), з юридичних наук (Луцьк, 2014), з соціальних комунікацій[26] (Маріуполь, 2015, 2016).

У рамках міжнародних програм стажувався у Вірменії та Польщі[27].

Примітки ред.

  1. ↑ Національна спілка журналістів України: офіційний сайт, київський відділ. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 16 серпня 2019.
  2. ↑ Кафедра дизайну Луцького НТУ. Архів оригіналу за 20 грудня 2016.
  3. ↑ Профіль Володимира Грисюка в Google Академія. Архів оригіналу за 18 травня 2017. Процитовано 21 квітня 2017.
  4. ↑ Наукова сторінка Інституту журналістики: конференції та наукові статті - автор Володимир Грисюк. Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 17 жовтня 2018.
  5. ↑ Авторські статті В. Грисюка на сайті "Сегодня". Архів оригіналу за 6 квітня 2020.
  6. ↑ Авторські статті та інтерв'ю В. Грисюка на сайті Obozrevatel. Архів оригіналу за 8 листопада 2021.
  7. ↑ Розклад занять Волинський національний університет імені Лесі Українки. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 24 листопада 2020.
  8. ↑ Факультет культури і мистецтв ВНУ ім. Лесі Українки. Цикл професійної підготовки магістрів. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 25 березня 2021.
  9. ↑ Відкрита онлайн-лекція Володимира Грисюка на тему "Особливості роботи журналіста в сучасних онлайн-медіа". Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
  10. ↑ Кафедра соціальних комунікацій Київського міжнародного університету. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
  11. ↑ Грисюк Володимир Петрович, викладач кафедри журналістики та нових медіа: профіль на офіційному сайті Інституту журналістики Київського національного університету імені Бориса Грінченка. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
  12. ↑ Електронне портфоліо викладача Грисюка В.П. Архів оригіналу за 8 лютого 2023 року. Процитовано 12 лютого 2023 року.
  13. ↑ Захист дисертації Володимира Грисюка у КНУ ім. Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 29 липня 2022. Процитовано 22 липня 2022.
  14. ↑ Енциклопедія Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 22 жовтня 2018. Процитовано 22 жовтня 2018.
  15. ↑ Володимир Грисюк на Gazeta.ua. Gazeta.ua. Процитовано 8 лютого 2023.
  16. ↑ Тревел-блоґ Володимира Грисюка на сайті «Новое время»
  17. ↑ Блоґ Володимира Грисюка на сайті "Детектор медіа". Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 23 листопада 2019.
  18. ↑ Нові стипендії Вічного фонду Степана та Євгенії Радіонів з Австралії студентам Інституту філології та журналістики. Архів оригіналу за 9 червня 2019.
  19. ↑ Студенти СНУ імені Лесі Українки – стипендіати «Завтра.UA». Архів оригіналу за 9 червня 2019.
  20. ↑ Науково-дослідна частина. У виші презентували стипендіальну програму «Завтра.UA». Архів оригіналу за 9 червня 2019.
  21. ↑ Лесиному вишу – три чверті віку. Архів оригіналу за 9 червня 2019.
  22. ↑ І.М. Забіяка (24.10.2013). Чічановський Анатолій Анатолійович. Архів оригіналу за 22 грудня 2016.
  23. ↑ Стипендіальна програма імені професора А.А. Чічановського. 28.11.2016. Архів оригіналу за 20.12.2016.
  24. ↑ Назвали переможців «Неповторності» (2019). Архів оригіналу за 9 червня 2019.
  25. ↑ Переможці та дипломанти "Урба-Перехрестя-2015". Архів оригіналу за 9 червня 2019.
  26. ↑ У МДУ відбувся ІІ тур Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт в галузі соціальних комунікацій. Архів оригіналу за 20 грудня 2016.
  27. ↑ Медійники з Грузії, Вірменії, Німеччини та України обміняються досвідом роботи під час збройних конфліктів. Архів оригіналу за 3 листопада 2018. Процитовано 11 червня 2019.

Посилання ред.


  Це незавершена стаття про українського журналіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лев_Ґалаґан&oldid=41104960