Заблонський Костянтин Іванович

Костянтин Іванович Заблонський (18 червня 1915 — 22 листопада 2006) — доктор технічних наук, професор, ректор Одеського політехнічного інституту.

Заблонський Костянтин Іванович
Народився 18 червня 1915(1915-06-18)
ст. Христинівка, Київська губернія, Російська імперія
Помер 22 листопада 2006(2006-11-22) (91 рік)
м. Одеса, Україна
Поховання Друге Християнське кладовище (Одеса)
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Діяльність педагог
Alma mater Одеський національний політехнічний університет
Науковий ступінь доктор технічних наук
Вчене звання професор
Заклад Одеський національний політехнічний університет
Нагороди Орден ЛенінаОрден Вітчизняної війни II ступеняОрден Дружби народівОрден «Знак Пошани»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСРВідмінник освіти України

БіографіяРедагувати

К. І. Заблонський народився 18 червня 1915 року на станції Христинівка Київської губернії у родині робітника — паровозного машиніста та домогосподарки.

В 1933 році закінчив Одеський машинобудівний технікум, отримавши кваліфікацію техніка-механіка. Працював майстром цеху й конструктором на механічному заводі № 5 в Московській області, конструктором в одеській  філії Державного інституту проектування автотранспортної промисловості, конструктором в бюро раціоналізації та винахідництва на одеському заводі імені П. Старостіна.

В 1940 році закінчив механічний факультет Одеського індустріального інституту. Був залишений асистентом на кафедрі деталей машин, вступив до аспірантури.

Під час фашистської навали солдатом — добровольцем пішов на фронт. Пройшов бойовий шлях від Одеси до Берліна. Демобілізований у званні старшого лейтенанта.

В 1946 році повернувся до інституту, в 1948 році закінчив аспірантуру і захистив кандидатську дисертацію «Питання жорстокості при розрахунку зубчатих передач великої потужності». В 1949 році був затверджений у вченому званні доцента.

З 1949 року працював  завідувачем кафедри прикладної механіки. З 1953 року працював заступником директора Одеського політехнічного інституту з навчальної роботи, а з 1958 року — заступником директора (проректором) з наукової роботи. В 1961—1969 роках очолював кафедру прикладної механіки Одеського політехнічного інституту, яка згодом стала опорною в Одесі та одною з провідних в Україні.

В 1965 році захистив дисертацію «Дослідження та розрахунок розподілу навантаження з зачепленнях зубчатих передач» і здобув науковий ступінь доктора технічних наук. Присвоєно вчене звання професора.

В 1969—1985 роках працював ректором Одеського політехнічного інституту.

В 1985—1988 роках був завідувачем  кафедри машинознавства, а з 1988 року — професором кафедри теоретичної механіки та машинознавства Одеського політехнічного інституту.

Обирався депутатом Одеської обласної ради депутатів трудящих.

Помер 22 листопада 2006 року в м. Одеса.

Наукова діяльністьРедагувати

Основний напрямок наукової діяльності — вдосконалення конструкцій машин і приводів; дослідження в галузі жорсткості деталей, з'єднань і передач; розробка основ раціонального проектування машин і деталей.  Наприклад, рекомендації з визначення жорсткості гвинтів і відповідні розрахункові формули, подані в його спільній з А. А. Старосельським науковій статті в 1939 році, не втратили свого значення й до нашого часу: й сьогодні використовуються запропоновані ними формули у курсах деталей машин, по металорізальних верстатах, гвинтових пресах. За його редакцією був написаний підручник «Деталі машин», яків  сім раз був виданий російською мовою, перекладений  англійською, французькою, іспанською, арабською, китайською мовами. У 1999 році підручник «Деталі машин» вже особисто К. І. Заблонського був виданий українською мовою.                                  

Є автором 430 наукових праць, в тому числі 11  монографій і 25 винаходів. Підготував 5 докторів і 45 кандидатів технічних наук.

Створив у масштабі інституту унікальну лабораторію технічних засобів навчання (ЛТОУП), яку міністр вищої та середньої освіти УРСР подавав як зразок для поширення в усіх вузах України. Активно займався видавничою діяльністю: був редактором республіканських збірників «Деталі машин», «Детали машин и подъемно-транспортные машины», «Теория механизмов и машин», членом редколегії журналу «Технология и организация производства».

Деякі праціРедагувати

  • Встроенные редукторы / К. И. Заблонский, А. Е. Шустер. — К. : Техніка, 1969. — 176 с.
  • Влияние конструктивных форм деталей машин на их долговечность / К. И. Заблонский, С. Л. Мак. — К. : Техника, 1971. — 134 с.
  • Зубчатые передачи. Распределение нагрузки в зацеплении. — К. : Техніка, 1977. — 208 с.
  • Основы проектирования машин: учебное пособие для студентов машиностроительных  и механико-технологических  специальностей вузов. — К. : Вища шк., 1981. — 312 с.
  • Анализ структуры расчетных зависимостей привода // Детали машин. — К., 1992. — Вып. 54. — С. 15 — 22.
  • Жесткость как фактор, определяющий рациональность конструкции зубчатой передачи // Труды  Одесского политехнического университета. — Одесса, 1998. — Вып. 1 (15). –  С. 72 — 75.
  • Деталі машин: підручник. — Одеса: Астропринт, 1999. — 404 с.

НагородиРедагувати

ПосиланняРедагувати