Відкрити головне меню
Журавець лучний
Герань лучна (Geranium pratense)
Герань лучна (Geranium pratense)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Геранієцвіті (Geraniales)
Родина: Геранієві (Geraniaceae)
Рід: Журавець (Geranium)
Вид: Журавець лучний
Біноміальна назва
Geranium pratense
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Geranium pratense
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Geranium pratense
EOL logo.svg EOL: 130488
IPNI: 373509-1
ITIS logo.svg ITIS: 29114
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 487788

Журав́ець лучн́ий [1], або герань лучна[2] (Geranium pratense) — багаторічна рослина родини Геранієвих,[3]

Зміст

НазваРедагувати

Рослина також відома під народними назвами бузьочник, васильки лісові, вереск болотний, вовчуга, вовчура, враз жіночий, грабельки, грабки, дворянин, дзіндзівер, журавельник, журавлинник, кленовий лист, кудрявчик, лапа вовча, лапка орлина, лапки вовчі, лапошник, лико вовче, маточник, маточниця, підорішник, пліснявка, ранник, ружа польова, стопа вовча, сузик, тоя берегова, тоя лісова, троїця, францовник, червишник, черевички зозулині.[1]

ОписРедагувати

 
Квіткова діаграма журавцю лучного (Geranium pratense)

Трав'янистий багаторічник заввишки 30-80 см, що росте на узліссях та луках, у світлих лісах, серед чагарників і біля житла, звичайно у лісовій зоні та у лісостепу.

Квітки на довгих квітконіжках, опушених залозистими волосками, у складному цимозному суцвітті, складеному із зближених монохазіїв. Квітки завширшки близько 3 см, п'ятичленні, актиноморфні, п'ятиколові. Чашечка роздільнолиста, зелена, залишається при плодах. Чашолистки опушені простими залозистими волосками, овальні або довгасті, з довгим остюком на верхівці і трьома помітними, часто ліловими жилками. Віночок майже вдвічі ширший від чашечки, бузково-синій, широко відкритий. Пелюстки оберненоширокояйцевидні, з дуже короткими, іноді слабо опушеними нігтиками і округлими відгинами. Тичинок 10, вони розташовані у двох колах. Тичинки зовнішнього кола коротші від тичинок внутрішнього кола. Тичинкові нитки при основі розширені і злегка зрослі. Тичинки внутрішнього кола з великими, прикріпленими до основ нектарниками, опушеними довгими волосками. Пиляки довгасті, бузкового кольору, хиткі.

Плід — коробочка-стеригма. Мерикарпії залишаються прикріпленими під стовпчиком, а насіння з них випадає.

ПоширенняРедагувати

У природі ареал виду охоплює помірні райони Євразії, від Іспанії на заході до Китаю на сході і від Скандинавії на півночі до Індії на півдні. Культивується і натуралізувався повсюдно.

Зростає на помірно вологих суходільних і степових луках, вологих лісових галявинах, у листяних і хвойних лісах, серед чагарників, близько парканів.

Практичне використанняРедагувати

На Кавказі корені герані лучної вважають добрим замінником картоплі.[4]

Вирощується у декоративних цілях. Має культурні сорти.

На маркахРедагувати

Зображена на поштовій марці Росії 1995 року.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Geranium pratense // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н и др. Определитель высших растений Украины. - К.: Наук. думка, 1987. - 548с.
  3. Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — Київ : Фітосоціоцентр, 2001. — С. 264-265. — 500 прим. — ISBN 966-7459-80-2.
  4. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.71

ПосиланняРедагувати