Жупіков Василь Михайлович

Василь Михайлович Жупіков (рос. Василий Михайлович Жупиков, 16 січня 1954, Астрахань, РРФСР, СРСР — 7 червня 2015, Подольск, Росія) — радянський і російський футболіст, захисник, тренер.

Ф
Жупіков Василь Михайлович
Особисті дані
Народження 16 січня 1954(1954-01-16)
  Астрахань, РРФСР, СРСР
Смерть 7 червня 2015(2015-06-07)[1] (61 рік)
  Подольськ, Московська область, Росія
Громадянство  СРСР
Позиція захисник
Професіональні клуби*
1972—1974 СРСР «Волгар» (Астрахань) ? (?)
1975—1976 СРСР «Крила Рад» 63 (1)
1977—1985 СРСР «Торпедо» (Москва) 255 (3)
1986 СРСР «Динамо» (Москва) 6 (0)
1987—1988 СРСР «Спорт» (Таллінн) 66 (10)
1989 СРСР «Лада» (Тольятті) 36 (3)
1989—1993 СРСР/Росія «Крила Рад» 110 (2)
1993 Росія «Нафтохімік» 21 (0)
Національна збірна
1977—1984 СРСР СРСР 15 (0)
1983 СРСР СРСР (олімп.) 4 (0)
Тренерська діяльність**
1993—1997 Росія «Нафтохімік» тренер
1997—2001 Росія «Локомотив» (НН) тренер
2002—2005 Росія «Волгар-Газпром» тренер
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

У 1996 році закінчив Волгоградський державний інститут фізичної культури і спорту. Майстер спорту СРСР (23.11.1977).

Біографія ред.

Вихованець астраханських клубу «Локомотив» і школи «Зміна».

У 1972 році зарахований в команду майстрів «Волгар» (Астрахань).

У 1975 році перейшов в «Крила Рад» (Куйбишев). У 1977 році запрошений в «Торпедо» (Москва), де успішно грав 9 сезонів. Виступав на позиції центрального захисника.

У 1986 році грав за «Динамо» (Москва), але в основі з'являвся нечасто — всього 6 матчів за сезон.

У 1987—1988 грав за «Спорт» Таллінн, куди його запросив Валерій Овчинников. У 1989 році перейшов в клуб «Лада» (Тольятті). У 1989—1993 роках знову грав за «Крила Рад» (Куйбишев).

У 1993 році відіграв 21 гру за «Нафтохімік» (Нижньокамськ), після чого завершив ігрову кар'єру.

Збірна ред.

За збірну СРСР зіграв 15 матчів.

Перший матч за збірну провів 7 вересня 1977 року проти Польщі. Радянська команда перемогла з рахунком 4:1, а Жупіков вийшов на поле на 78-й хвилині.

Останній матч у збірній провів 15 травня 1984 року проти Фінляндії. У цьому поєдинку радянські футболісти перемогли з рахунком 3:1.

Стиль гри ред.

З статті Віталія Прищепова [Архівовано 30 квітня 2020 у Wayback Machine.]: «Його називали стрижневим гравцем оборонної лінії — безстрашно вступаючи в боротьбу з будь-яким форвардом, він діяв жорстко, але коректно. Багато прославлених нападники в єдиноборствах з Василем Жупіковим втрачали свої найкращі якості».

З інтерв'ю В'ячеслава Чанова:

— Ми знаємо про випадок на митниці в олімпійській збірній з Дегтерьовим і Жупіковим. — Коли Васька моргнув? У нього був нервовий тик. Сіпалось праве віко, здавалося — підморгує. Пильний митник подумав: «Ага, треба брати». І пов'язали Юру, який йшов слідом, шмонали до упору. Жупіков після цього завжди митницю проходив останнім. Мене в «Торпедо» попередили: «За ним йти не можна». Він і в грі чудив. М'яч пролетить перед носом — не реагує, небезпечний момент біля наших воріт. Йому кричать: «Вась, ти чого?» Він руками розводить: «Моргнув». У команді прозвали Моргуліс[2] .

Досягнення ред.

Тренерська кар'єра ред.

Примітки ред.

  1. а б https://www.national-football-teams.com/player/24454.html
  2. Вячеслав Чанов. Рассказы старого боцмана. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 29 січня 2021.
  3. Василий Жупиков: как дела?. Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 29 січня 2021.

Посилання ред.