Жигарін Федір Олександрович

Федір Олександрович Жигарін (нар. 21 вересня 1920(19200921) — 16 листопада 1981) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1943), у роки німецько-радянської війни командир ескадрильї 299-го штурмового авіаційного полку (290-а штурмова авіаційна дивізія, 3-й змішаний авіаційний корпус, 17-а повітряна армія, Південно-Західний фронт).

Федір Олександрович Жигарін
рос. Фёдор Александрович Жигарин
Народження 21 вересня 1920(1920-09-21)
с. Ольховка
Смерть 16 листопада 1981(1981-11-16) (61 рік)
Ульяновськ
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Штурмова авіація
Освіта Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна
Роки служби 19381954
Звання  Полковник авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу (№ 1757)
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Олександра Невського
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки

Біографія ред.

Народився 21 вересня 1920 року в селі Ольховка Сурського району Ульяновської області в селянській родині. Росіянин. Освіта середня.

У Червоної Армії з 1938 року. У 1940 році закінчив Балашовську військово-авіаційну школу пілотів.

У боях німецько-радянської війни з лютого 1942 року. Командир ескадрильї 299-го штурмового авіаційного полку старший лейтенант Ф.О. Жигарін до серпня 1943 року здійснив 61 бойовий виліт, у повітряних боях збив 7 ворожих літаків.

8 вересня 1943 року старшому лейтенанту Федору Олександровичу Жигаріну присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1757).

Після закінчення війни продовжував службу в армії. У 1951 році закінчив Військово-Повітряну академію.

З 1954 року полковник Ф.О. Жигарін у запасі. Жив в Ульяновську. Помер 16 листопада 1981 року. Похований на кладовищі селища Сурськоє Ульяновської області.

Посилання ред.

Література ред.

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том I: — Москва: Воениздат, 1987. — стор. 502