Відкрити головне меню

Жан д'Ід (фр. Jean d'Yd, справжні ім'я та прізвище — Поль Жан Фе́лікс Дідьє́ Перре́ (фр. Paul Jean Félix Didier Perret); 7 березня 1880, Париж, Франція — 14 травня 1964, Вернон, Ер, Франція) — французький актор театру та кіно.

Жан д'Ід
фр. Jean d'Yd
D-Yd Jean.jpg
Жан д'Ід у фільмі Страсті Жанни д'Арк (1928)
Ім'я при народженні Поль Жан Фелікс Дідьє Перре (фр. Paul Jean Félix Didier Perret)
Дата народження 7 березня 1880(1880-03-07)
Місце народження Париж, Франція
Дата смерті 14 травня 1964(1964-05-14) (84 роки)
Місце смерті
Поховання Cimetière de Pantin[d]
Громадянство Франція Франція
Професія актор
Діти Claude d'Yd[d] і Жинетт д'Ід[d]
IMDb ID 0195956

Зміст

БіографіяРедагувати

Після навчання у Вищій національній консерваторії драматичного мистецтва Жан д'Ід дебютував як актор у 1910-х роках на сцені театру Одеон під керівництвом Андре Антуана[1]. Грав ролі у постановках за творами Рене Фошу[fr], Шекспіра («Троїл і Крессіда»), Гете («Фауст»), Мольєра («Удаваний хворий»). У 1920-х у паризькому Théâtre des Arts грав у виставі «Джаз» Марселя Паньоля, «Цезарі і Клеопатрі» Бернарда Шоу в постановці Жоржа Пітоєва та ін.

У кіно Жан д'Ід дебютував у 1923 році, знявшись у двох фільмах Жермен Дюлак — «Усміхнена мадам Беде» та «Графиня де Монсоро» за Александром Дюма, де зіграв роль Шико[1]. У довоєнний період своєї творчої кар'єри знімався у фільмах режисерів Реймона Бернара — «Знедолені» (1934) та «Тартарен із Тараскона» (1934); Абеля Ґанса — «Наполеон» (1928) та «Кінець світу» (1931); Карла Теодора Дреєра — «Страсті Жанни д'Арк» (1928); Марселя Л'Ерб'є — «Сердечний союз» (1939) та ін. У 1942 році зіграв роль скомороха у класичному фільмі Марселя Карне «Вечірні відвідувачі».

Після Другої світової війни д'Ід знімався у Жульєна Дювів'є, Андре Каятта, Жана-Поля Ле Шануа, Крістіана-Жака, Жана Деланнуа та ін., загалом зігравши ролі, переважно другого плану, у понад 50-ти кінострічках. Продовжував також грати на сценах паризьких театрів.

Жан д'Ід є батьком акторів Клода д'Іда[fr](1922—2009), Рене д'Іда, Берти д'Ід (1903—1990), Жинетт д'Ід[fr] (1913—2005) та дідом актора Дідьє д'Іда[fr] (1933—1991), сина Жинетт[1].

ФільмографіяРедагувати

  • 1923 : Усміхнена мадам Беде / La souriante Madame Beudet — мосьє Лабас
  • 1923 : Графиня де Монсоро / La dame de Monsoreau — Шико
  • 1923 : Пісня торжествуючої любові / Le chant de l'amour triomphant — слуга-індус
  • 1923 : Клеймо вбивці / Gossette — майтер Марадес
  • 1924 : Вискочка / L'arriviste — адвокат
  • 1924 : Рука, яка вбила / La main qui a tué — інспектор Бреше
  • 1927 : Наполеон / Napoléon vu par Abel Gance — Лябуссьєр
  • 1928 : Страсті Жанни д'Арк / La passion de Jeanne d'Arc — Ніколя де Упвілль
  • 1931 : Кінець світу / La fin du monde — мосьє Мюрсі
  • 1931 : Фра-Дияволо / Fra Diavolo
  • 1932 : Ти забудеш мене / Tu m'oublieras — Адольф Даутрів
  • 1933 : Прямо в серце / Direct au coeur — другий журналіст
  • 1933 : Ротшильд / Rothchild — професор
  • 1934 : Тартарен із Тараскона / Tartarin de Tarascon — Лядовез
  • 1934 : Знедолені / Les Misérables — директор школи
  • 1938 : Безрадісна вулиця / La rue sans joie — адвокат
  • 1939 : Сердечний союз / Entente cordiale — Джо Чемберлен
  • 1940 : Емігрант / L'émigrante — головний інженер
  • 1942 : Чоловіки без страху / Les hommes sans peur — медик
  • 1942 : Вечірні відвідувачі / Les visiteurs du soir — скоморох
  • 1942 : Дрібнички / Les petits riens
  • 1943 : Вічне повернення / L'éternel retour — Амеді Фроссен, чоловік Гертруди
  • 1944 : Фелісі Нантей / Félicie Nanteuil — доктор Сократ
  • 1946 : Єрихон / Jericho — член ради
  • 1947 : Любовні мрії / Rêves d'amour — Кадой
  • 1947 : Комедіант / Le comédien — Люсьєн Гітрі
  • 1948 : Останні канікули / Les dernières vacances — Вальтер Лерміньє
  • 1948 : Лицар мертвого хреста / Le cavalier de Croix-Mort — Луї-Антуан
  • 1948 : Полковник Дюран / Le colonel Durand
  • 1949 : Фантомас проти Фантомаса / Fantômas contre Fantômas — невролог
  • 1949 : А ось і красуня / La belle que voilà — Чеккаті
  • 1950 : Правосуддя відбулося / Justice est faite — начальник релігійної школи
  • 1950 : Бог потребує людей / Dieu a besoin des hommes — Корентен Гурвеннік
  • 1952 : Шлюбне агентство / Agence matrimoniale — батько
  • 1953 : Лукреція Борджа / Lucrèce Borgia — медик
  • 1953 : Справа Мауриціуса / L'affaire Maurizius — президент
  • 1954 : У вашій душі і свідомості / En votre âme et conscience (т/с)
  • 1955 : Бродячі собаки без нашийників / Chiens perdus sans collier — дідусь Франсіса
  • 1956 : Людина і дитина / L'homme et l'enfant — Фелікс Мерсьє
  • 1957 : Бандити / Les truands — дідусь
  • 1958 : Знедолені / Les misérables — панотець Мабеф
  • 1959 : Потерпілі в корабельній аварії / Les naufrageurs — кюре

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Jean-Paul Briant. Jean d'YD (1880 / 1964). L'encinematheque.fr (фр). Процитовано 16.08.2017. 

ЛітератураРедагувати

  • Olivier Barrot et Raymond Chirat, Noir et Blanc - 250 acteurs du cinéma français 1930-1960, Flammarion, 2000, pp. 587-588.

ПосиланняРедагувати