Кінець світу (фільм, 1931)

«Кінець світу» (фр. La Fin du monde) — французький фантастичний фільм-драма 1931 року, перша звукова режисерська робота Абеля Ґанса знята за мотивами однойменного фантастичного роману Каміля Фламмаріона, опублікованого у 1894 році[1][2].

Кінець світуPicto infobox cinema.png
фр. La Fin du monde
La Fin du monde 1931 poster.jpg
Французькі оригінальні постери до фільму
Жанр драма, фантастика
Режисер Абель Ґанс
Продюсер К. Іванофф
Сценаристи
  • Жан Буає
  • Абель Ґанс
  • Г.С. Крафт
На основі роману Кінець світу Каміля Фламмаріона
У головних
ролях
Абель Ґанс
Віктор Франсен
Оператор
  • Моріс Форстер
  • Роже Юбер
  • Жуль Крюжер
  • Ніколя Рудакофф
Композитори
Кінокомпанія L'Écran d'Art
Дистриб'ютор L'Écran d'Art
Тривалість 105 хв.
Мова французька
Країна Франція Франція
Рік 1931
Дата виходу 23 січня 1931
IMDb ID 0021864
Рейтинг IMDb: 6.2/10 stars

СюжетРедагувати

У церкві йде театральна постановка розп'яття Христа. Його роль грає Жан Новалик — письменник, поет, провидець, чий брат Марсіаль, лауреат Нобелівської премії, вирушає в обсерваторію Пік-дю-Міді продовжувати астрономічні дослідження. Обоє закохані в Женев'єву де Мюрсі, але Жан переконаний, що його доля — страждання, і хоче пожертвувати собою заради брата та поступитися йому жінкою. Марсіаль відмовляється від цієї пожертви. Батько Женев'єви, учений і суперник Марсіаля, хоче видати дочку за Шомбурга, кар'єриста, що розбагатів на біржових іграх. Шомбург влаштовує вечірку на честь Женев'єви і під завісу опановує її силою.

Жан намагається захистити дівчинку від побоїв батьків, але ті несправедливо звинувачують його, й за ним женеться натовп. Кинутий кимось камінь потрапляє йому в лоб; декілька днів Жан знаходиться на межі божевілля. Марсіаль дізнається, що комета, яка розмірами перевищує у сім разів діаметр Землі, невідворотно зіткнеться з нашою планетою через 114 днів. Він говорить про це братові, який вигукує: «Я знав!». Жан складає заповіт і перед смертю просить Марсіаля і Женев'єву, що повернулася до нього, скористатися цим лихом, щоб навчити людей краще розуміти та любити один одного.

Планеті загрожує війна, і Марсіаль просить головного редактора великої газети опублікувати новину про невідворотне наближення комети. Він вступає в союз з біржовиком Верстером і домовляється, що той гратиме на пониження й боротиметься із спекуляціями Шомбурга, що робить ставки на війну. Женев'єва, швидко втомившись від боротьби за благо людства, хоче просто жити. Вона повертається до Шомбурга, який готує замах на Марсіаля і хоче перешкодити йому звернутися до народу по радіо з Ейфелевої вежі із закликом проти мобілізації. Він гине в кабіні ліфта, кабель якого Марсіаль підрізував газовим пальником. Марсіаль не знав, що в цій кабіні була і Женев'єва.

Марсіаль скликає Всесвітні Генеральні Штати. У цей час люди усієї Землі тремтять від страху або моляться. За 32 години до зіткнення з кометою багато хто намагається забути про неї, п'ють, танцюють і влаштовують велетенські оргії. Марсіаль проголошує Вселенську Республіку для тих, кому вдасться вижити.

У роляхРедагувати

Абель Ґанс Жан Новалик
Колетт Дарфей Женев'єва де Мюрсі
Сільвія Гренад Ізабель де Мюрсі
Жанна Бріндо мадам Новалик
Самсон Фенсільбер Шомбург
Жорж Колен Верстер
Жан д'Ід Мюрсі
Віктор Франсен Марсіаль Новалик
Мажор Ейтнер лікар
Олександр Вертинський

Знімальна групаРедагувати

Навколо фільмуРедагувати

Початкова тривалість фільму (3 години) була скорочена на третину перед урочистим показом в «Опері» в січні 1931 року, і в наші дні від «Кінця світу» залишилася тільки 105-хвилинна версія[3].

ПриміткиРедагувати

  1. Camille Flammarion, La Fin du monde. Paris: Ernest Flammarion, 1894. digitised version of the original French novel is available in the Gallica service of the Bibliothèque Nationale Française [процитовано 17 серпня 2017].
  2. New York Times: End of the World. NY Times. Процитовано 19 July 2008. 
  3. Жак Лурселль, 2009, с. 1291

ДжерелаРедагувати

Лурселль, Жак. La fin du monde/Конец света // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 1290—1292. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)

ПосиланняРедагувати