Відкрити головне меню

Андре Каятт

французький кінорежисер та сценарист

Андре́ Кая́тт (також Андре Кайятт[1], фр. André Cayatte, справжнє ім'я та прізвище — Марсе́ль Трюк (фр. Marcel Truc); нар. 3 лютого 1909, Каркассонн, Од, Франція — пом. 6 лютого 1989, Париж) — французький кінорежисер та сценарист, адвокат за професією; лауреат багатьох фестивальних кінонагород .

Андре Каят
фр. André Cayatte
Andre Cayatte.jpg
Ім'я при народженні Марсель Трюк (фр. Marcel Truc)
Дата народження 3 лютого 1909(1909-02-03)
Місце народження Каркассонн, Франція
Дата смерті 6 лютого 1989(1989-02-06) (80 років)
Місце смерті
Громадянство Франція Франція
Професія адвокат, кінорежисер, сценарист
Alma mater lycée Pierre-de-Fermat[d] і Університет Тулуза 1
Роки активності 19421983
IMDb ID 0147265

БіографіяРедагувати

Андре Каятт народився в місті Каркассонн, що в департаменті Од у Франції. Вивчав філологію і право, служив адвокатом в Тулузі, потім у Парижі. Зайнявшись журналістикою і літературою, у 1927-му дебютував книгою віршів. Між 1930 і 1939 роками Каятт опублікував декілька романів: «Убивство президента», написаний в співавторстві з Філіппом Дамуром, «Жорстока людина», що отримала в 1934 році Премію Рабле, «Торговці тінями», «Пастка», написаний у співавторстві з Робером де Біроном (премія Казеса в 1939 році). За двома кіносценаріями Каятта були поставлені фільми Марка Аллегре «Вхід для артистів» (1938) і Жана Гремійона «Буксири» (1939).

Дебютом Андре Каятта як режисера став його фільм «Уявна коханка», знятий за однойменним романом Бальзака (1942). Його перші кінороботи були екранізаціями французької класики — Золя («Дамське щастя», 1943), Мопассана («П'єр і Жан», 1943), потім за мотивами шекспірівської трагедії «Ромео і Джульєтта» Каятт зняв стрічку «Веронські коханці». Під час війни і німецької окупації Франції Каятт зняв всього кілька фільмів, за що члени Опору зарахували його до колабораціоністів та заборонили займатися професією.

Як оригінальний, ні з ким не порівнянний автор своїх робіт Андре Каятт сформувався тільки в 1950-і роки, коли зняв низку фільмів, тематично пов'язаних з проблемами судового розгляду. Він засуджував «безсторонність» присяжних («Правосуддя відбулося», 1950, Золотий ведмідь Берлінського МКФ та Золотий лев Венеційського МКФ), страту («Ми всі вбивці», 1952); його фільми присвячені драмі молоді перед лицем загрози атомної війни («Перед потопом», 1954), кризі в суддівському середовищі («Чорне досьє», 1955). Моральній проблемі пластичної хірургії присвячена його драма «Двостулкове дзеркало» (1959), а непростим і двозначним проблемам сімейного життя — «Франсуаза, або Подружнє життя» та «Жан Марк, або Подружнє життя» (обидва 1964).

У 1960 році на Венеційському міжнародному кінофестивалі психологічна драма Андре Каятта «Перехід через Рейн» отримала головний приз — Золотого лева. Низка французьких кінокритиків засуджувала рішення журі фестивалю, вбачаючи у фільмі режисера спробу реабілітувати колабораціонізм[2].

Андре Каятт помер від серцевого нападу 6 лютого 1989 року в Парижі, через три дні після свого 80-річчя.

ФільмографіяРедагувати

Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист
1938 Вхід для артистів Entrée des artistes  
1940 Буря Tempête  
1941 Клуб поклонників Le club des soupirants  
Монмартр на Сені Montmartre sur Seine  
Буксири Remorques  
Капризи Caprices  
1942 Уявна коханка La fausse maîtresse    
1943 Біла вантажівка Le camion blanc  
Дамське щастя Au bonheur des dames    
П'єр і Жан Pierre et Jean    
1945 Роже-Ганьба Roger la Honte    
1946 Останній су Le dernier sou    
Серенада під хмарами Sérénade aux nuages    
Прекрасна пара Le couple idéal  
Помста Роже-Ганьби La revanche de Roger la Honte    
Невідомий співак Le chanteur inconnu  
1948 Зворотна сторона карт Le dessous des cartes    
Веронські коханці Les amants de Vérone    
1949 Повернення до життя (новела «Повернення тітоньки Емми») Retour à la vie  
1950 Правосуддя відбулося Justice est faite    
1952 Ми всі вбивці Nous sommes tous des assassins    
1954 Перед потопом Avant le déluge    
1955 Чорне досьє Le dossier noir    
1957 Око за око Oeil pour oeil    
1958 Примарне щастя Le miroir à deux faces    
1960 Перехід через Рейн Le passage du Rhin    
1963 Меч і ваги Le glaive et la balance    
1964 Франсуаза, або Подружнє життя Françoise ou La vie conjugale    
Жан Марк, або Подружнє життя Jean-Marc ou La vie conjugale    
1965 Пастка для попелюшки Piège pour Cendrillon    
1967 Професійний ризик Les risques du métier    
1969 Дороги Катманду Les chemins de Katmandou    
1970 Померти від кохання Mourir d'aimer    
1972 Шантаж Il n'y a pas de fumée sans feu    
1974 Вердикт Verdict    
1976 Кожному своє пекло À chacun son enfer    
1978 В інтересах держави La raison d'état    
Кохання під знаком питання L' Amour en question    
1980 т/ф Помилка La faute    
1982 т/ф Очі створені для плачу Des yeux pour pleurer    
1983 т/ф Повернення в Шершель Retour à Cherchell  
1989 т/с Велика таємниця Le grand secret  
1996 Біля дзеркала два обличчя The Mirror Has Two Faces  

ВизнанняРедагувати

Нагороди та номінації Андре Каятта[3]
Рік Категорія Фільм Результат
Каннський міжнародний кінофестиваль
1949 Гран-прі фестивалю Повернення до життя Номінація
1952 Гран-прі фестивалю Ми всі вбивці Номінація
Спеціальний приз журі Нагорода
1954 Гран-прі фестивалю Перед потопом Номінація
Міжнародний приз Нагорода
Спеціальна згадка (спільно з Шарлем Спааком) Нагорода
1955   Золота пальмова гілка Чорне досьє Номінація
Венеційський міжнародний кінофестиваль
1950  Золотий лев Правосуддя відбулося Нагорода
1957 Око за око Номінація
1960 Перехід через Рейн Нагорода
Берлінський міжнародний кінофестиваль
1951 Золотий ведмідь (Найкращий кримінальний або пригодницький фільм) Правосуддя відбулося Нагорода
1973 Шантаж Номінація
Срібний ведмідь — Спеціальний приз журі Нагорода
Кінопремія Отто Дібеліуса Нагорода
Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) Нагорода
Нагорода UNICRIT Нагорода
Міжнародний кінофестиваль у Салоніках
1968 Почесна нагорода Професійний ризик 2-е місце
Міжнародний кінофестиваль у Таорміні
1978 Золотий Харибдіс В інтересах держави Номінація
Премія ЮНІСЕФ Нагорода
Спеціальна згадка Нагорода

ПриміткиРедагувати

  1. Бабишкін, Олег Кондратович. Сучасне кіномистецтво заходу: літературна кінопанорама. — Київ : Мистецтво, 1968. — 283 с.
  2. Кинословарь, т.1, 1966, с. 648
  3. Нагороди та номінації Андре Каятта на сайті IMDb (англ.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати