Жан Сівіаль
Жан Сівіаль (Jean Civiale; 1792–1867) — французький хірург та уролог, який у 1823 році[6] винайшов хірургічний інструмент літотрит і провів трансуретральну літотрипсію, першу відому малоінвазивну операцію з дроблення каменів усередині сечового міхура без розкриття черевної порожнини (літотомія). Щоб видалити камінь, Сівіаль вставив інструмент через уретру і просверлив отвори в камені. Після цього він подрібнив його тим же інструментом та аспірував отримані фрагменти або дозволив їм нормально вийти з сечею.
| Жан Сівіаль | |
|---|---|
| фр. Jean Civiale | |
 | |
| Народився | 5 липня 1792[2][3][…] Тьєзак[1] |
| Помер | 13 червня 1867[1] (74 роки) Париж, Франція[1] |
| Країна | .svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | лікар, хірург, уролог |
| Відомі учні | Sir Henry Thompson, 1st Baronetd |
| Знання мов | французька[5] |
| Членство | Шведська королівська академія наук, Паризька медична академія, Туринська академія наук[1], Леопольдина і Академія наук, літератури та мистецтв Руанаd |
| Нагороди | |
Сівіаль заснував першу у світі клініку урології в лікарні Некер в Парижі.
Сівіаль також визнано піонером доказової медицини. У 1835 році Академія наук у Парижі замовила звіт про статистичні дослідження, які він проводив у широкому масштабі по всій Європі, з метою довести, що літотрипсія сечового міхура краща за літотомію. Сівіаль вперше застосував метод порівняння відносної смертності між обома групами пацієнтів і виявив, що новий метод літотрипсії мав 7 смертей при 307 операціях (2,2 %), тоді як старий метод літотомії мав 1024 смерті при 5443 операціях (18,8 %). За це дослідження він отримав у 1836 році премію Монтіона від Академії; звіт був опублікований у 1836 році під назвою Parallèle des divers moyens de traiter les calculeux. Одним із членів комітету був відомий математик Сімеон Пуассон; як наслідок, Академія рекомендувала краще вивчати медичне використання ймовірності .
Серед багатьох студентів Сівіаля, сер Генрі Томпсон, британський хірург та уролог, який перевіз інструмент і техніку до Великої Британії і прославився після операції бельгійського короля Леопольда I.
У 1840 році Сівіаль був обраний іноземним членом Шведської королівської академії наук.
Основні публікації
ред.- De la Lithotritie, ou brolement de la pierre, (Paris, 1827)
- Lettres sur la Lithotritie, &c. (1827)
- Traite pratique et historique de la Lithotritie (1847)
- Resultats Cliniques de la Lithotritie pendent les Annes 1860–64 (1865)
Примітки
ред.- ↑ а б в г д www.accademiadellescienze.it
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Jean Civiale [Архівовано 16 грудня 2021 у Wayback Machine.], Didusch Center for Urologic History
Посилання
ред.- Kiefer JH. Jean Civiale (1792—1867). Invest Urol. 1968 Jul;6(1):114-7.
- Matthews JR. The Paris Academy of Science report on Jean Civiale's statistical research and the 19th century background to evidence-based medicine. Int J Epidemiol. 2001 Dec;30(6):1246-9.
- Statistical research on conditions caused by calculi by Doctor Civiale. 1835. Int J Epidemiol. 2001 Dec;30(6):1246-9. Reprint of the classical report by Poisson, Dulong, Larrey, Double.