Жабрій звичайний
Жабрій звичайний[1][2] (Galeopsis tetrahit) — вид трав'янистих рослин родини глухокропивові (Lamiaceae), поширений у Європі й на південному заході Сибіру.
| Жабрій звичайний | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Глухокропивові (Lamiaceae) |
| Рід: | Жабрій (Galeopsis) |
| Вид: | Жабрій звичайний (G. tetrahit)
|
| Біноміальна назва | |
| Galeopsis tetrahit | |
Опис ред.
Однорічна трав'яниста рослина 30–50(70) см заввишки. Стебла розгалужені, 4-куті, кути пурпурові й рясно волохаті, зазвичай верхня частина також з залозистими волосками, головка залозистих волосків червона. Листки розташовані навпроти, черешкові. Листова пластина яйцеподібна, кінчик часто довгий. Суцвіття нижньої частини з довгими щілинами, верхня частина щільніша, колосоподібна, утворена щільними пахвовими кільцями. Чашечка дзвоноподібна 5-лопатева, часточки жорсткі, гострі. Тичинок 4, з яких 2 короткі і 2 довгі. Віночок зигоморфний, світло-пурпурово-червоний, зрідка білий, 15–20 мм завдовжки, зрощений, довготрубковий, волосистий. Середня лопать нижньої губи без виїмки на кінці, з малюнком тільки біля основи. Плід — 4-дольний схизокарпій. Мерикарпії еліптичні, злегка сплющені, майже глянцеві, коричневі[2][3].
Поширення ред.
Вид поширений у Європі й на південному заході Сибіру; натуралізований в США, Канаді[4][5].
В Україні вид зростає в лісах, серед чагарників, на засмічених місцях — в Закарпатті, Правобережних лісових і лісостепових районах[2].
Використання ред.
У народній медицині використовують як відхаркувальний засіб для лікування захворювань дихальних шляхів. Настій трави призначають при кашлі, катарах бронхів і бронхіальній астмі. Також препарат вживають і при запалені сечовивідних шляхів. Зовнішньо рослину використовують для лікування панарицію та інших запальних захворюваннях шкіри.
Для приготування лікарських препаратів використовують зібрану під час цвітіння надземну частину рослини. Вона містить багато кремнієвої кислоти (до 10 %), дубильні (до 10 %), гіркі, смолисті та воскові речовини, ефірну олію та інші сполуки.
Рослина корисна і для бджільництва, її квіти багаті на нектар і пилок. Медова продуктивність рослини — 55-75 кг з 1 га заростей.[6]
Галерея ред.
-
суцвіття -
плоди
.jpg)
Джерела ред.
- ↑ Galeopsis tetrahit // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 305. (рос.)(укр.)
- ↑ NatureGate. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 13.04.2019. (англ.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 13 вересня 2016. Процитовано 13.04.2019. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 13.04.2019. (англ.)
- ↑ Сафонов М. М. Повний атлас лікарських рослин. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2008. — 384 с. ISBN 978-966-408-273-7
Посилання ред.
- Жабрій звичайний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 155. — ISBN 5-88500-055-7.
|
Це незавершена стаття про глухокропивові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |