Етнографічний музей імені Хуана Амбросетті

Етнографічний музей імені Хуана Амбросетті — аргентинський музей, розташований на території школи філософії Університету Буенос-Айреса.

Етнографічний музей імені Хуана Амбросетті
Museo Etnográfico Juan B. Ambrosetti Pictogram infobox palace.png
Museo Etnográfico de la UBA.JPG
34°36′40″ пд. ш. 58°22′16″ зх. д. / 34.611300000028° пд. ш. 58.37130000002777308° зх. д. / -34.611300000028; -58.37130000002777308Координати: 34°36′40″ пд. ш. 58°22′16″ зх. д. / 34.611300000028° пд. ш. 58.37130000002777308° зх. д. / -34.611300000028; -58.37130000002777308
Тип етнографічний
будівля і музей[1]
Країна Flag of Argentina.svg Аргентина[1]
Розташування вулиця Морено, 350
Буенос-Айрес, Аргентина
Адреса C1091AAH[1] Буенос-Айрес
Архітектор Педро Бенуаd
Засновано 1904
Відкрито 1904
Директор Маріам Тарраго
Сайт museoetnografico.filo.uba.ar/index.
Етнографічний музей імені Хуана Амбросетті. Карта розташування: Аргентина
Етнографічний музей імені Хуана Амбросетті
Етнографічний музей імені Хуана Амбросетті (Аргентина)

CMNS: Етнографічний музей імені Хуана Амбросетті у Вікісховищі

ОглядРедагувати

Територія у вісім гектарів в районі Буенос-Айреса Нуева Помпея у 1866 році розмістила музей, який починався з колекції 14-річного Франциско Морено та його батька. Вони зібрали та класифікували велику кількість скаменілостей і артефактів, зібраних на власній земельній ділянці та у її околицях. Молодший Морено виставив свою колекцію на огляд широкого загалу, та за підтримки уряду провінції Буенос-Айрес відкрив музей антропології та етнографії Буенос-Айреса у 1879 році.[2]

 
Моаі Кавакава з острова Пасхи
 
Лук та знаряддя жителів Вогняної землі

Маючи понад 15 000 артефактів, колекція була передана зрештою до нового музею Ла-Плати у 1888. У цей час знаменитий натураліст з Університету Буенос-Айреса Хуан Баутіста Амбросетті проводив дослідження району Гран Чако, де зібрав нову колекцію, в результаті чого у 1904 році було відкрито новий музей етнографії під патронатом університету.[2]

Музей першим в Аргентині почав проводити екскурсії для студентів, а також організовувати подорожі дорогами інків. В результаті чого у 1908 році було відкрито Пукара де Тількара, руїн культури інків, які найкраще збереглись на цій території. Тут було виявлено петрогліфи та понад 3 000 інших реліквій й упродовж наступних років каталогізовано; більшість із цих знахідок згодом приєднались до експозиції музею.[2] Саме селище у 2003 році було оголошено об'єктом світової спадщини ЮНЕСКО.[3]

Амбросетті помер у 1917 році, а його справу продовжили його колеги та учні. Музей було переміщено на нинішнє місце у районі Монтсеррат у 1927 році.[2]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в https://www.sinca.gob.ar/
  2. а б в г Museo Etnográfico Ambrosetti: Historia (ісп.). Архів оригіналу за 6 липень 2011. Процитовано 26 березень 2012. 
  3. Світова спадщина ЮНЕСКО