Відкрити головне меню
Есток

Есток (фр. «estoc» - «штовхати», англ. «tuck») — прямий меч у «півтори руки» з ко́лючими властивостями. Основне завдання меча – пробивання кольчуги або латів.

ОписРедагувати

Довгий, прямий і жорсткий меч, з алмазним або трикутним поперечним перерізом. У естока не було ріжучого леза, тільки вістря. Екземпляри естоків з Польщі мають понад 1.57 м довжини, з довжиною клинка 1.32 м (див. кончар), проте, середній розмір естока становив 1.17 м довжини та 0.91 см довжини клинка.

Поперечне січення клинка було майже рівностороннім трикутником або чотирикутником, з відносно тупими кутами (>60°). Така геометрія клинка позбавила його ріжучих властивостей, але дозволила зробити клинок довгим, жорстким, і дуже гострим. Спочатку есток носили без піхв, підвішуючи або біля сідла вершника, або на поясі у пішого воїна. Але з часом, піхотинці почали носити есток в піхвах.

Більшість варіантів естока мали довгий ефес, на зразок ефеса дворучних мечів, хоча інші повторювали довгу п'яту та вторинну гарду типу «кабанячі ікла», що також були характерні для клинків цвайхандерів. Як і на дворучних мечах, ця розширене руків'я надавало перевагу щоб точніше і сильніше колоти. Деякі інші форми естоків мали кільця для пальців, викривлену гарду, або інші форми складеного ефеса. Деякі естоки мали певну подобу повного ефесу типу «кошик».

Історія естокаРедагувати

Паралельно із розвитком обладунків розвивалась і холодна зброя. З удосконаленням обладунку стало зрозуміло, що ріжуча зброя втратила свою ефективність, і внаслідок цього поширенішою стала холодна зброя із дроблячою дією – типу булав, сокир тощо. Крім того, більшого поширення набула зброя з колючою дією, яка могла пройти скрізь кільця кольчуги або знайти щілини у пластинчатому обладунку. Довгі клинковидні мечі могли також використовуватися як спис, у випадку, коли боєць з якоїсь причини позбувся свого списа на полі бою. Як своєрідний підсумок використання клиновидних мечів як колючої зброї з’явився есток.

Тук - англійська версія слова. Багато хто вважає тук попередником рапіри, але більш імовірно, що рапіра швидше була наслідком поєднання характеристик еспади, цивільного меча, з ефективним і більш легким туком, внаслідок чого з'явилася рапіра.

Есток був досить ефективною зброєю. Довге, пряме лезо було дуже твердим через що ним можна було фехтувати однією рукою, а друга рука могла використовуватися для захоплення леза, або для нанесення ще сильнішого уколу обома руками.

Проте, більшість естоків були дворучними, і для їх використання застосувавалась або техніка «напівмеча» або дворучна техніка (обидві руки на ефесі).

ПосиланняРедагувати