Вікіпедія

Ессенціальні фосфоліпіди

Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на надійні вторинні джерела, які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути об'єднана з іншою статтею, перенаправлена на іншу статтю або вилучена. (липень 2016)

Ессенціальні фосфоліпіди (EPL) — це складні речовини природного походження (ефіри холінофосфорної кислоти (фосфатидилхолін) та ненасичені жирні кислоти (лінолева, ліноленова, олеїнова)), які складають структурно-функціональну основу клітинних мембран.

Принциповою відміною ессенціальних фосфоліпідів (головний компонент −1,2-ділінолеоїл-фосфатидилхолін) від звичайних фосфоліпідів є наявність додаткової молекули лінолевої кислоти в 1-й позиції, що дозволяє йому заповняти дефекти мембрани, таким чином збільшуючи її гнучкість та текучість[1]

Результати численних експериментальних досліджень 2,3,4,5 демонструють виражені репаративні властивості ессенціальних фосфоліпідів при ураженнях печінки різної етіології. Вплив терапії EPL обумовлений їх дією на патогенетичні механізми, що лежать в основі ушкоджень печінки.[2]

Спектр дії[3] ред.

  • прямий вплив на плинність мембрани (збільшення концентрації фосфатидилхоліну в печінці)
  • регенерація мітохондріальної мембранної цитохром оксидази
  • зниження акумуляції жиру в печінці
  • зменшення оксидативного стресу, викликаного токсинами (етанол, гетеро логічний альбумін), шляхом пригнічення утворення вільних радикалів через ферментативну систему цитохрома CYP2E1
  • пригнічення активації клітин Купфера ендотоксином
  • пригнічення активації зірчастих клітин/ зменшення числа «перехідних клітин», відповідальних за синтез колагену
  • зменшення нагромадження колагену шляхом стимуляції колагенази
  • зниження фіброгенезу
  • прискорений регрес фонового цирозу

Класифікація ред.

Віднесені до підгрупи A05B «Препарати для лікування захворювань печінки».

Препарати ессенціальних фосфоліпідів ред.

Оригінальний препарат ессенціальних фосфоліпідів EPL — Ессенціалє®, застосовується в клініці внутрішніх хвороб з 1957 року. В Україні Ессенціалє® доступний в двох формах Ессенціалє ® форте Н № 30 (капсулы) и Ессенціалє® Н (ампулы) № 5.[4]

Випускається компанією «Санофі», Франція.[5]

В Україні також наявний ряд препаратів-генериків на основі фосфоліпідів, але даних про їх терапевтичну та біо-еквівалентність оригінальному препарату немає.

Фармацевтична дія ред.

В світі накопичений більш ніж 50-річний досвід застосування препаратів ессенціальних фосфоліпідів в гепатології, кардіології та інших галузях медицини.[6] Ессенціальні фосфоліпіди використовуються для лікування наступних захворювань: жирова дегенерація печінки (включно з ураженнями печінки при діабеті), гострі і хронічні гепатити, цироз печінки, перед- і після- операційне лікування хворого при хірургічному втручанні на печінці та жовчовивідних шляхах, токсичні ураження печінки, токсикози вагітності, псоріаз, радіаційний синдром.[7]

Посилання ред.

  1. Poongothai, K Karkuzhali, G Siva Prakash, T Sangeetha, G Saravanan, R Deepa, Sharadha Gopalakrishnan, V Mohan. S Poongothai. Int J Diab Dev Ctries (2005). EFFECT OF ESSENTIALE IN DIABETIC SUBJECTS WITH NON — ALCOHOLIC FATTY LIVER.
  2. Gonciarz Z. et all, Actualites therapeutiques., MCD 1998 — 17 #1. Randomized PLACEBO-CONTROLLED DOUBLE BLIND 3 TRIAL ON «ESSENTIAL» PHOSPHOLIPIDS IN THE TREATMENT OF FATTY LIVER ASSOCIATED WITH DIABETES.
  3. Zhantova M. that in. Essentsialni fosfolipidi (EPL) with steatosis likuvanni pechinki. Medichny look around. — 1996. — 45 (1). — S. 11-14.
  4. Yin D, Kong L (2000) Observation for curative effect of Essentiale® in treatment of fatty liver caused by diabetes mellitus. Med J Q ilu 15:277‐278

Примітки ред.

  1. ↑ Гундерманн К-Й. Новейшие данные о механизмах действия и клинической эффективности эссенциальных фосфолипидов // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. — Москва. — 2, 2002. — С.21 УДК (616,36-002.14:578.891)-084:615.37)
  2. ↑ Гундерманн К-Й. Новейшие данные о механизмах действия и клинической эффективности эссенциальных фосфолипидов // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. — Москва. — 2, 2002. — С.24 УДК (616,36-002.14:578.891)-084:615.37)
  3. ↑ Анохіна Г. А., Харченко Н. В., Лопух І. Я. Ессенціальні фосфоліпіди та їх біологічна роль, застосування при захворюваннях гепатобіліарної системи та супітній патології // Методичні рекомендації. — Київ, 2008. — С.20
  4. ↑ «Нормативно-директивні документи МОЗ України» http://mozdocs.kiev.ua/ [Архівовано 15 травня 2013 у Wayback Machine.]
  5. ↑ «Нормативно-директивні документи МОЗ України» http://mozdocs.kiev.ua/ [Архівовано 15 травня 2013 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Анохіна Г. А., Харченко Н. В., Лопух І. Я. Ессенціальні фосфоліпіди та їх біологічна роль, застосування при захворюваннях гепатобіліарної системи та супітній патології // Методичні рекомендації. — Київ, 2008. — С.19
  7. ↑ Інструкція для медичного застосування Ессенціалє® форте Н, Наказ МЗ № 464 від 15.08.08. Р.С. № UA/8682/01/01
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.


  Це незавершена стаття з клітинної біології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  Це незавершена стаття з молекулярної біології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ессенціальні_фосфоліпіди&oldid=37975438