Ескадрені міноносці типу «Луїджі Дюран де ла Пенне»
Ескадрені міноносці типу «Луїджі Дюран де ла Пенне» (італ. Classe Luigi Durand de la Penne) — Серія ескадрених міноносців з керованим ракетним озброєнням ВМС Італії 1980-х років
| Ескадрені міноносці типу «Луїджі Дюран де ла Пенне» | ||
|---|---|---|
| Classe Luigi Durand de la Penne | ||
 | ||
| Італійський ескадрений міноносець «Луїджі Дюран де ла Пенне» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескадрені міноносці | |
| Держава прапора |  Італія
| |
| Належність |  ВМС Італії
| |
| Замовлено | 2 | |
| Спущено на воду | 2 | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 4 500 тонн (стандартна) 5 600 тонн (повна) | |
| Довжина | 147,7 м | |
| Ширина | 16,1 м | |
| Осадка | 5 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × газові турбіни «General Electric LM2500» 2 × дизельні двигуни «BL-230-20-DVM» 6 дизельних генераторів «DMD 203-6» | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 55 000 к.с. (газові турбіни) 12 000 к.с (дизельні двигуни) | |
| Швидкість | 32 вузли | |
| Дальність плавання | 7 000 миль на швидкості 18 вузлів | |
| Екіпаж | 380 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 127-мм гармата Otobreda 127/54 Compact 3 x 76-мм гармати OTO Melara | |
| Торпедно-мінне озброєння | 2×3 324-мм торпедних апаратів «B-515» | |
| Ракетне озброєння | 1 ПУ Mk 13 для ракет RIM-66 /67 Standard | |
| Зенітне озброєння | 1 ПУ Spada для ракет Selenia Aspide | |
| Радіолокаційне озброєння | РЛС дальнього пошуку повітряних цілей Hughes SPS-52C РЛС пошуку повітряних цілей Selenia SPS-768C РЛС пошуку надводних і повітряних цілейSelenia SPS-774 РЛС пошуку надводних цілей SMA SPS-702 4 РЛС СКВ Selenia SPG-76 2 РЛС СКВ Ratheyon SPG-51D | |
| Авіація | 2 вертольоти Bell 212 | |
Історія створення ред.
Ескадрені міноносці типу «Луїджі Дуранд де ла Пенне» були розроблені на заміну застарілим есмінцям типу «Імпавідо». Спочатку планувалось побудувати 4 кораблі, але від будівництва 2 пари кораблів відмовились на користь розробки спільного італійсько-французького есмінця типу «Орідзонте».
Початково кораблі мали назви «Анімозо» (італ. Animoso) та «Ардіментозо» (італ. Ardimentoso), але у 1992 році, незадовго перед вступом у стрій їх перейменували на честь бойових плавців часів Другої світової війни.
Ескадрені міноносці типу «Луїджі Дюран де ла Пенне» - багатоцільові кораблі, які здатні діяти як самостійно, так і у складі різноманітних з'єднань, перш за все у складі авіаносного на чолі з авіаносцем «Джузеппе Гарібальді». Вони можуть вести боротьбу з підводними човнами та надводними кораблями, засобами повітряного нападу, а також надавати вогневу підтримку десанту.
Представники ред.
| Корабель | Виготовлювач | Бортове позначення | Закладено | Спущено | У строю | Статус |
|---|---|---|---|---|---|---|
| «Луїджі Дюран де ла Пенне» | «Cantiere navale di Riva Trigoso», Сестрі-Леванте | D 560 | 20 січня 1988 року | 20 жовтня 1989 року | 18 березня 1993 року | У строю |
| «Франческо Мімбеллі» | «Cantiere navale di Riva Trigoso», Сестрі-Леванте | D 561 | 15 листопада 1989 року | 13 квітня 1991 року | 18 жовтня 1993 року | У строю |
Конструкція ред.
Корпус ред.
Корпус кораблів сталевий, гладкопалубний. Основні пости в надбудовах захищені протиосколковою бронею з матеріалу «Mirex» (типу Кевлар).
При створенні кораблів особлива увага приділялась зниженню радіолокаційного, теплового та акустичного полів. Ці задачі вирішувались шляхом підбору раціональних кутів нахилу корпуса та надбудов, а також облицювання їх спеціальними покриттями. Акустичне поли знижене шляхом покращення віброакустичних характеристик механізмів та розміщення їх на амортизаторах те демпферних рамах. Для зниження рівня підводного шуму встановлені системи подачі повітря на корпус корабля та кромки лопатей гребних гвинтів. Рівень теплового поля знижений за рахунок охолодження вихідних газів газотурбінної силової установки.
Силова установка ред.
Силова установка розміщена в двох машинних відділеннях. Вона складається з двох газових турбін «General Electric LM2500» потужністю 55 000 к.с. та двох дизельних двигунів «BL-230-20-DVM» потужністю 12 000 к.с. Це забезпечує максимальну швидкість корабля у 32 вузли.
Озброєння ред.
Гарматне озброєння складається з однієї 127-мм гармати Otobreda 127/54 Compact та трьох 76-мм гармат OTO Melara.
Ракетне озброєння складається з пускової установки Mk 13 для запуску ракет RIM-66 /67 Standard та пускової установки для запуску ракет Selenia Aspide.
Радіолокаційне обладнання складається з РЛС дальнього пошуку повітряних цілей «Hughes SPS-52C», пошуку повітряних цілей «Selenia SPS-768», РЛС пошуку надводних і повітряних цілей «Selenia SPS-774», >РЛС пошуку надводних цілей «SMA SPS-702», 4 РЛС СКВ «Selenia SPG-76», 2 РЛС СКВ «Ratheyon SPG-51D».
Під час модернізації у 1988-1991 роках на кораблях встановили приймачі GPS і «Meteosat». У 2002 роках есмінці обладнали протичовновими ракетними комплексами «Milas».
Торпедне озброєння складається з двох строєних 324-мм пускових установок «B-515» для запуску ракет-торпед.
На кораблі базуються по 2 вертольоти Bell 212.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ескадрені міноносці типу «Луїджі Дюран де ла Пенне»
Література ред.
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1947—1995. — NAVAL INSTITUTE PRESS, Annapolis, Maryland (англ.)
- Александров Ю. И, Апальков Ю. В. Боевые корабли мира на рубеже XX—XXI веков. Ч. II. Авианосцы, крейсера, эскадренные миноносцы. Т. II. Эскадренные миноносцы. СПб. Галея-Принт, 2004 ISBN 5-8172-0081-3 (рос.)