Еріх Шретер

Еріх Шретер (нім. Erich Schröter; 25 червня 1904, Шенбург (Заале), Баварія, Німецька імперія — 26 травня 1942, Лозовенька, Балаклійський район, Харківська область, УРСР) — німецький офіцер, майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Еріх Шретер
нім. Erich Schröter
Народився	25 червня 1904(1904-06-25) Шенбург (Заале), Wethautald, Бургенланд, Саксонія-Ангальт, Німеччина
Помер	26 травня 1942(1942-05-26) (37 років) СРСР
Країна	Німецька імперія
Військове звання	Майор
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Данцизький хрест 2-го класу Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Нагрудний знак «За поранення» в чорному

Біографія

1 квітня 1924 року вступив на службу в 11-й піхотний полк.

З 1 липня 1940 року — командир 3-го батальйону 224-го піхотного полку 60-ї піхотної дивізії. У боях на Східному фронті німецькі частини під особистим кервіництвом Шретера в масовій атаці на ділянці фронту довжиною 2 км змогли нанести важкі втрати переважаючим силам Червоної армії, знищити або захопити 24 броньованих машини і захопити 31 гармату. За успішну атаку Шретер був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.

З 15 січня 1942 року — командир 1-го батальйону 120-го моторизованого піхотного полку.

Звання

• Обер-шутце (1 червня 1926)
• Унтер-офіцер-анвертер (кандидат в офіцери) (3 листопада 1927)
• Єфрейтор (1 грудня 1927)
• Унтер-офіцер (1 травня 1929)
• Обер-фельдфебель (1 травня 1931)
• Лейтенант (1 липня 1934)
• Гауптман (капітан) (1 квітня 1937)
• Майор (1 грудня 1941)

Нагороди

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років) (31 серпня 1939) — отримав 2 нагороди одночасно.
• Данцигський хрест 2-го класу (14 вересня 1939)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою із «Празький град» (14 вересня 1939)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (26 жовтня 1939)
  • 1-го класу (23 червня 1940)
• Штурмовий піхотний знак в сріблі (1 липня 1940)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (4 вересня 1941) — за перше поранення; всього отримав 4 поранення (24 липня, 4 вересня, 21 вересня і 2 грудня 1941)
• Лицарський хрест Залізного хреста (8 вересня 1941)
• Військовий орден «За хоробрість» 4-го ступеня, 1-й клас (Болгарія) (23 жовтня 1941)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (10 липня 1942; посмертно)

Джерела

• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9.
• Список представлених до нагородження Лицарським хрестом Залізного хреста № 476.