Ерік Гілтон (англ. Eric Hilton, народився в 1967 році в Роквіллі) — американський ді-джей, мультиінструменталіст, композитор і продюсер, співзасновник (разом з Робом Гарзою) гурту Thievery Corporation. Також володіє близько десятком барів і ресторанів у Вашингтоні, округ Колумбія.

Ерік Гілтон
Основна інформація
Дата народження 1967
Місце народження Роквіл, Мериленд, США
Роки активності 1995 — тепер. час
Громадянство США США
Професії композитор, музичний продюсер, діджей
Інструменти клавішні, гитара, Akai MPC
Жанр лаунж, тріп-хоп, даунтемпо, даб
Гурт Thievery Corporation
erichilton.com
Роб Гарза та Ерік Хілтон

Біографія і творчість ред.

Витоки ред.

Ерік Хілтон народився в 1967 році[1] в Роквіллі. Уже в підлітковому віці він цікавився музикою, особливо панк-роком і новою хвилею. У 17 років відкрив для себе босанову[2]. У 18 років переїхав до Вашингтона, де влаштувався ді-джеєм у місцевих клубах і організатором заходів у безлюдних універмагах[3].

Thievery Corporation ред.

У 1995 році він заснував музичний клуб Eighteenth Street Lounge у Вашингтоні. Там він познайомився з Робом Гарзою, також діджеєм[4]. Зустріч відбулася завдяки їхньому спільному знайомому. Потім вони вирішили створити групу, яку назвали Thievery Corporation. Гурт дебютував у 1996 році з альбомом Sounds from the Thievery Hi-Fi, присвяченим одному з майстрів боса-нови Антоніо Карлосу Жобіму[5]. Він запропонував інструментальну музику в стилі, проміжному між тріп-хопом і есид-джазом[6]. Гарза та Хілтон використовували такі різноманітні музичні жанри, як: спейс-рок, хіп-хоп, індійський тріп-хоп, даб, французькі пісні про кохання та шугейз, поєднуючи їх із надзвичайною цілісністю[7].

Кінодебют ред.

У 2009 році Ерік Хілтон дебютував як режисер фільмом «Вавилонський центр», сценарій для якого він написав трьома роками раніше разом з Філіпом Гоукеном. Фільм, що розповідає про вигадану історію кур'єра, який виступає вночі в ролі ді-джея, знімався з осені 2006 року до першої половини 2007 року. Після зйомок Гілтон майже два роки працювала з Робін Белл над остаточною формою фільму. Готовий продукт був доступний як у фізичному, так і в цифровому вигляді на веб-сайті магазину ESL Music[8].

Позамузичні види діяльності ред.

Ерік Гілтон також володіє понад десятком барів і ресторанів у Вашингтоні, округ Колумбія[2]. Свою діяльність у цій індустрії він продовжував паралельно з музичною діяльністю. У 2007 році він відкрив Marvin, ресторан у бельгійському стилі, який став улюбленим молодим персоналом Білого дому під час першого терміну президента США Барака Обами. Він і його брат Ян розвідали, а потім придбали кілька інших барів і ресторанів на U Street. Заклади Гілтона різноманітні за стилем: Brixton (паб у британському стилі), Satellite Room (дайвінг у стилі Лос-Анджелеса), American Ice Company (корчма в американському сільському стилі), El Rey (такерія)[3].

Примітки ред.

  1. а б Laura Hightower. Thievery Corporation (англ.). Encyclopedia.com. Процитовано 1 липня 2017.
  2. а б в Amy Moeller. Eric Hilton on How D.C. Has Changed (англ.). capitolfile-magazine.com. Процитовано 1 липня 2017.
  3. а б в Sarah Wildman. Thievery Corporation’s Eric Hilton Builds an Empire in D.C. (англ.). The New York Times. Процитовано 1 липня 2017.
  4. Eric Hilton's experiences over the past two decades have made him the ideal business man for D.C. Complex.com (англ.).
  5. а б College Street Music Hall. Premier Concerts and Manic Productions Present: Thievery Corporation, The Reminders, Norrin (DJ) (англ.). collegestreetmusichall.com. Архів оригіналу за 12 лютого 2017. Процитовано 1 липня 2017.
  6. а б Sean Cooper. Thievery Corporation: Artist Biography by Sean Cooper (англ.). AllMusic. Процитовано 25 червня 2017.
  7. а б Brooklyn Bowl. Thievery Corporation (англ.). brooklynbowl.com. Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 1 липня 2017.
  8. Babylon Central Released. www.thieverycorporation.com (англ.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2010. Процитовано 8 вересня 2023.

Посилання ред.