Енмеркар
Енмеркар (шум. 'En-mer-kar, дослівно — «верховний жрець — мисливець», лат. Euechoros, дав.-гр. Ευεχους) — напівлегендарний цар шумерського міста Урук початку XXVII століття до н. е..
| Енмеркар | |
|---|---|
.png){kind=spacer} | |
| Народився | 31 століття до н. е. |
| Помер | 30 століття до н. е. |
| Діяльність | суверен |
| Батько | Мескіаггашер |
| Діти | Нінсун |
Син Мескіаггашера, дід Гільгамеша. З Біблії відомий під іменем Німрода (івр. נִמְרוֹד).
За переказами перетворив Урук на місто, розбудувавши адміністративні та житлові квартали навколо храму Інанни. У сусідньому Еріду розпочав будівництво одного з перших в Месопотамії зіккуратів — згодом це будівництво стало основою міфу про Вавилонську вежу (хоча в міфі йдеться про Вавилон, заснований кількома століттями пізніше за царювання Енмеркара, володарем, який наказав зводити вежу, називають Німрода)[1].
Енмеркар є також персонажем кількох епічних поем, присвячених стосункам Урука з легендарною країною Аратта. Саме в них міститься перша письмова згадка про існування в Шумері писемності та використання для записів глиняних табличок[2].
Після смерті був обожнений і вшановувався як бог мисливства і війни Нінурта.
Примітки ред.
Посилання ред.
- ETCSL — Texts and translations of Enmerkar legends [Архівовано 7 лютого 2012 у Wayback Machine.] (alternate site)
|
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |