Енмеркар (шум. 'En-mer-kar, дослівно — «верховний жрець — мисливець», лат. Euechoros, дав.-гр. Ευεχους) — напівлегендарний цар шумерського міста Урук початку XXVII століття до н. е..

Енмеркар
Priest-king from Uruk, Mesopotamia, Iraq, c. 3000 BCE. The Iraq Museum (transparent).png
Народився 3 тисячоліття до н. е.
Помер невідомо
Діяльність суверен
Батько Мескіаггашер
Діти Нінсун
Статуя Енмеркара, знайдена в Уруці

Син Мескіаггашера, дід Гільгамеша. З Біблії відомий під іменем Німрода (івр. נִמְרוֹד‎).

За переказами перетворив Урук на місто, розбудувавши адміністративні та житлові квартали навколо храму Інанни. У сусідньому Еріду розпочав будівництво одного з перших в Месопотамії зіккуратів — згодом це будівництво стало основою міфу про Вавилонську вежу (хоча в міфі йдеться про Вавилон, заснований кількома століттями пізніше за царювання Енмеркара, володарем, який наказав зводити вежу, називають Німрода)[1].

Енмеркар є також персонажем кількох епічних поем, присвячених стосункам Урука з легендарною країною Аратта. Саме в них міститься перша письмова згадка про існування в Шумері писемності та використання для записів глиняних табличок[2].

Після смерті був обожнений і вшановувався як бог мисливства і війни Нінурта.

ПриміткиРедагувати

  1. Мустафін О. Справжня історія стародавнього часу. Х., 2018, с.43
  2. Мустафін О. Справжня історія стародавнього часу. Х., 2018, с.46

ПосиланняРедагувати