Енкліномен
Енкліномéн (також «форма-enclinomena») — слово, що втрачає свій наголос, якщо до нього приєднується префікс, прийменник, частка, займенник або сполучник[1], на які цей наголос пересувається. Енкліноменом грецькі граматики позначили явище, коли слово змінювало акут на гравіс[2]. Наприклад:
- vȍzъ → vozъ žè — закон Долобка;
- nȅsǫ → nȃnesǫ — закон Шахматова.
Примітки ред.
- ↑ Дыбо, Владимир (1971). Закон Васильева - Долобко и акцентуация форм глагола в древнерусском и среднеболгарском. Вопросы языкознания (PDF) (Журнал) (Російською) . Т. 2. Москва. с. 93. Архів оригіналу (PDF) за 4 квітня 2016. Процитовано 25 лютого 2018.
- ↑ enclinomène - это... Словари и энциклопедии на Академике (Російською) . Архів оригіналу за 25 лютого 2018.
|
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |