Дибо Володимир Антонович

Володимир Антонович Дибо (нар. 30 квітня 1931 року, село Пирогівка Шосткинського району Сумської області) — радянський і російський лінгвіст, доктор філологічних наук (1979), професор (1992), академік РАН (2011). Фахівець у галузі порівняльно-історичного мовознавства, один із засновників Московської школи компаративістики[1].

Дибо Володимир Антонович
рос. Владимир Антонович Дыбо
Vladimir Dybo.jpg
Народився 30 квітня 1931(1931-04-30) (88 років)
Пирогівка, Шосткинський район, Сумська область
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність мовознавець, викладач університету
Alma mater Новгородський державний університет імені М. І. Лобачевського (1954)
Сфера інтересів comparative linguisticsd
Заклад Інститут слов'янознавства РАНd і Q4201450?
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d] (1979)
Відомі учні S. L. Nikolaevd
Член Російська академія наук і Moscow historical linguistics schoold
У шлюбі з Valerii︠a︡ Grigorʹevna Churganovad
Діти Дибо Анна Володимирівнаd
Нагороди
медаль «У пам'ять 850-річчя Москви»

БіографіяРедагувати

Закінчив відділення російської мови і літератури історико-філологічного факультету Горьковського університету (1954) та аспірантуру при кафедрі загального та порівняльного мовознавства філологічного факультету МДУ.

З 1958 року працює в Інституті слов'янознавства АН СРСР (РАН): старший науково-технічний співробітник, молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник.  Зараз — головний науковий співробітник Відділу слов'янського мовознавства.

У 1962 році захистив в Інституті слов'янознавства кандидатську дисертацію «Проблема співвідношення двох балто-слов'янських рядів акцентних відповідностей у дієслові…», а в 1979 році — докторську дисертацію «Досвід реконструкції системи праслов'янських акцентних парадигм».

26 травня 2000 року обраний членом-кореспондентом Російської Академії наук по Відділенню літератури і мови (мовознавство). З 22 грудня 2011 року — дійсний член (академік) РАН по Відділенню історико-філологічних наук.

Директор Центру компаративістики Інституту східних культур і античності РДГУ; читає курси лекцій «Порівняльна граматика слов'янських мов (праславянская реконструкція)»; «Слов'янська порівняльно-історична акцентологія»; «Балтійська порівняльно-історична акцентологія»; «Типологія і генезис парадигматических акцентних систем», за якими опубліковані авторські програми. Керує аспірантами і докторантами; під його керівництвом успішно захищено 7 кандидатських дисертацій та 2 докторські.

Головний редактор журналу «Питання мовної спорідненості», член редколегії журналу «Питання мовознавства»; входить до складу Вченої ради РДГУ та спеціалізованої вченої ради Д 212.198.08 за спеціальностями «Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство» і «мови Азії, Африки, аборигенів Австралії та Америки» там же. Дійсний член РАПН (1992).

Голова Московського лінгвістичного товариства, організатор Ностратичної семінару імені Владислава Ілліч-Світича.

Дружина: Валерія Григорівна Чурганова (1931—1998); 

Донька: Ганна Володимирівна (нар. 1959), — також відомі лінгвісти.

Наукова діяльністьРедагувати

 
Академіки А. А. Залізняк і В. А. Дибо (2011)

Автор близько 200 наукових публікацій, у тому числі 7 монографій.

Основні роботи присвячені з порівняльно-історичній граматиці слов'янських, балтійських, іранських, індоєвропейських і ностратичних мов, порівняльно-історичної акцентології та історичної типології акцентних систем, акцентології абхазо-адизьких і центрально-сахарських мов, японської мови.

Зробив істотний внесок (поряд з В. М. Ілліч-Світичем, С. Л. Ніколаєвим, А. А. Залізняком) у реконструкцію найдавнішої балто-слов'янської акцентної системи.

Розробляє теорію віддаленої спорідненості мов і реконструкції палеокультури за даними мови. Є одним з найбільш авторитетних фахівців в названих галузях в Росії і в світі. Зокрема, ним вперше побудована цілісна і струнка концепція слов'янської порівняльно-історичної акцентології, а також типологія акцентних систем парадигматичного типу.

Керує низкою проектів за грантами РФФД і РГНФ, за програмою фундаментальних досліджень ОІФН РАН координує роботу над колективною працею «Основи слов'янської акцентології».

ПублікаціїРедагувати

  • Дыбо В. А. Акцентологический комментарий к Норовской псалтыри // Норовская псалтырь. София, 1969. Т. 1.
  • Дыбо В. А. Славянская акцентология: Опыт реконструкции системы акцентных парадигм в праславянском / Институт славяноведения и балканистики АН СССР. — М.: Наука, 1981. — 272 с. (в пер.)
  • Иллич-Свитыч В. М. Опыт сравнения ностративных языков: Сравнительный словарь (p-q): По картотекам автора. М.: Наука, 1984. 180 с. Соавт.: Долгопольский А. В., Дыбо А. В.
  • Дыбо В. А. Словообразование и акцентология. Акцентологические архаизмы в производных как источник для реконрукции акцентных типов производящих // Сопоставительное изучение словообразования славянских языков. М., 1987.
  • Дыбо В. А., Николаев С. Л. К проблеме раннеславянского диалектного членения // Лингвистическая реконструкция и древнейшая история Востока. Материалы к дискуссиям на Международной конференции (Москва, 29 мая — 2 июня 1989 г.). М., 1989. Ч. 2.
  • Основы славянской акцентологии. Институт славяноведения и балканистики АН СССР; Отв. ред. Р. В. Булатова. М.: Наука, 1990. 284 с. Соавт.: Замятина Г. И., Николаев С. Л.
  • В защиту некоторых традиционных этимологий // Принципы составления этимологических и исторических словарей языков разных семей. М., 1993. С. 18-22.
  • Основы славянской акцентологии: Слов. Вып. 1: Непроизводные основы мужского рода. М.: Наука, 1993. Т. I. Вып. 1. 333 с. Соавт.: Замятина Г. И., Николаев С. Л.
  • Морфологический анализ, внешнее сравнение и сопоставление в лингвистической реконструкции // Теоретические и методологические проблемы сопоставительного изучения славянских языков: Сб. ст. М., 1994. С. 197—219.
  • Язык — этнос — археологическая культура (Несколько мыслей по поводу индоевропейской проблемы) // Язык — культура — этнос: Сб. ст. М., 1994. С. 39-51.
  • Accentuation Processes in the Languages of Teda-kanuri Group and Problem of Paradigmatik Accent Systems // St. Petersburg Jornal of African Studies (SPBJAS). 1994. № 2. P. 29-50.
  • Новые данные по диахронологии среднеболгарских акцентных систем // Русистика. Славистика. Индоевропеистика: Сб. к 60-летию Андрея Анатольевича Зализняка. М., 1996. С. 356—382.
  • Балтославянская акцентологическая реконструкция и индоевропейская акцентология // Studia Linguarum: De omnibus linguae rebus scibilibus et guibusdam aliis: Andrea Anatolici Filio honorem dicimus. М., 1997. 324 с.
  • Дыбо В. А. Морфонологизованные парадигматические акцентные системы: Типология и генезис. Том I. — М.: Языки русской культуры, 2001. — 736 с. — (Studia philologica). — 1000 экз. — ISBN 5-7859-0140-4. (в пер.) 
  • Иллич-Свитыч В. М. Опыт сравнения ностратических языков (семитохамитский, картвельский, индоевропейский, уральский, дравидийский, алтайский). Введение. Сравнительный словарь (b — K) / Под ред. В. А. Дыбо. — М.: Едиториал УРСС, 2003. — 372 с. — 480 экз. — ISBN 5-354-00173-0. (обл.) 
  • Иллич-Свитыч В. М. Опыт сравнения ностратических языков (семитохамитский, картвельский, индоевропейский, уральский, дравидийский, алтайский). Введение. Сравнительный словарь (b — K) / Под ред. В. А. Дыбо. — М.: Либроком, 2009. — 372 с. — ISBN 978-5-397-00745-0. (обл.)
  • Дыбо В. А. Балто-славянская акцентная система и итоги индоевропейской акцентологической реконструкции // Славянское языкознание: XV Международный съезд славистов. Минск, 2013 г. Доклады российской делегации. М.: «Индрик», 2013. 672 с.
  • Дыбо В. А. Язык — этнос — археологическая культура (Несколько мыслей по поводу индоевропейской проблемы) // Глобализация — этнизация. Этнокультурные и этноязыковые процессы. — Кн. 1. — М., 2006. — с. 75-94.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Старостин Г. С. и др. К истокам языкового разнообразия. Десять бесед о сравнительно-историческом языкознании с Е. Я. Сатановским. — М.: Издательский дом «Дело» РАНХиГС, 2015. — С. 245. — 584 с. — ISBN 978-5-7749-1054-0, УДК 81-115, ББК 81.

ПосиланняРедагувати