Еміль Нестор Сетяля

Е́міль Не́стор Се́тяля (фін. Eemil Nestor Setälä; 27 лютого 1864, Кокемякі — 8 лютого 1935, Гельсінкі) — фінський державний діяч, філолог, дипломат, професор. Дослідник вепської мови.

Еміль Нестор Сетяля
Eemil Nestor Setälä
Ім'я при народженні	фін. Emil Nestor Setälä
Народився	27 лютого 1864(1864-02-27) Кокемякі
Помер	8 лютого 1935(1935-02-08) (70 років) Гельсінкі
Поховання	Гієтаніємі
Країна	Російська імперія,  Фінляндія
Національність	Фін
Діяльність	мовознавець, політик, антрополог, дипломат, викладач університету
Alma mater	Гельсінський університет
Галузь	Філологія
Заклад	Гельсінський університет
Посада	депутат Едускунта, міністр закордонних справ Фінляндії і ambassador of Finland to Hungaryd
Вчене звання	Професор
Аспіранти, докторанти	Gustaf John Ramstedtd
Членство	Прусська академія наук
Партія	Національна коаліція і Молода фінська партіяd
Відомий завдяки:	Один із засновників фіно-угорського та порівняльно-історичного мовознавства
У шлюбі з	Helmi Krohnd
Діти	Vilho Setäläd Salme Setäläd Annikki Setäläd Sirkka Setäläd
Родичі	Kai Setäläd
Нагороди
Президент Академії Наук Фінляндії
Роботи у Вікіджерелах  Еміль Нестор Сетяля у Вікісховищі

Біографія

Народився в місті Кокемякі, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія. Доктор філології, професор історії фінської фонетики.

Наукова діяльність

З 1888 по 1890 — перебував в науковій експедиції із дослідження мов та етнографії лівів, вожан, вепсів.

Один із засновників фіно-угорського та порівняльно-історичного мовознавства. Автор оригінальної теорії чергування ступенів приголосних; розробив транскрипцію для фіно-угорських мов. Займався фольклором, історією, етнографією фіно-угорських народів.

1901 — видавав разом із К. Круном журнал «Finnisch-ugrische Forschungen».

1893—1929 — професор фінської мови і літератури Гельсінського університету.

З 1913 по 1914 — Президент Академії Наук Фінляндії.

Політична діяльність

7 листопада 1917 — 15 листопада 1917 — Голова Фінського сенату, фактично глава незалежної Фінляндія.

З 1920 по 1921 — Голова фінської партії «Національна коаліція».

1925 — міністр освіти Фінляндії.

1926 — міністр закордонних справ Фінляндії.

1927—1930 — на дипломатичній роботі в Угорщині та Данії.

1930—1935 — канцлер Університету Турку, керівник ряду наукових товариств Фінляндії.

8 лютого 1935 — помер у Гельсінкі (Фінляндія).

Наукові праці

• «Zur Geschichte der Tempus und Modusstammbildung in den finnisch-ugrischen Sprachen» (1887);
• «Yhteissuomalaisten klusiilien historia» (1890);
• «Zur finnisch-ugrischen Lautlehre» (1903);
• «Kullervo-Hamlet» (1904—1905);
• декілька посібників з фінської мови.

Посилання

• Біографія